Глава 13. Варя

Здається я закохалась. Доросла жінка, а закохалась. Час що ми повели з Артуром був дивовижним. Але попри метелики в животі я не могла не розуміти що разом з закінченням відпочинку закінчиться і наша історія з Артуром. Чи шкодую я ? Ні, адже познайомилась з дивовижним чоловіком.  І до того ж сьогодні Новий рік, час коли можна загадувати бажання. Весь день розважаємось з родиною, гуляємо катаємось на лижах. Вечері для святкування вдягаю новеньку сукню роблю святковий макіяж і відкриваю двері натикаюсь на Артура

-Ого! — промовляє він завмерши з піднятою рукою, напевне хотів постукати у двері

- І тобі привіт – посміхаючись зачиняю двері

- Виббач – нервово ковтає і починає заїкатись

 Пропускає мене вперед і я чую його буркотіння:

 - Ще й спина відкрита, мені чи тебе стерегти, чи всіх охочих розпустити руки відганяти?

- Я все чую – сміючись відповідаю. Сам чоловік вдягнений в штани та рубашку вільного крою так і дихав сексуальністю, а ще цей його запах лосьйону яким він користується взагалі мозок плавить. Під час святкування обмінюємось подарунками й побажаннями всього найкращого. Я постійно відчуваю його погляд, який він не відводить від мене. Тяжіння між нами зашкалює.

- Потанцюєш зі мною? – шепоче Артур мені на вушко й отримавши згоду веде мене на танцмайданчик. Ми повільно покачуємось в ритм музиці, рука чоловіка легенько торкається оголеної шкіри посилаючи розряди току по організму. Артур ще більше скорочує дистанцію і цілує. Я не сперечаюсь, дозволяю, навіть зариваюсь руками у його волосся.

- Втечімо? - шепоче мені на вушко чоловік. Ствердно кивнувши ми непомітно залишаємо зал. Ледь зайшовши у номер піддаємось бажанню, це як святковий феєрверк, магія. Значно пізніше я шепочу :

- А ти мені снився, напередодні минулого Нового року. Дивно тільки зараз це зрозуміла  

- Дива новорічної ночі – посміхається чоловік та  зручно обійнявши мене засинає