Глава 4

Наступних декілька днів Лада старанно працювала, упорядковуючи будинок. Їй подобалося прибирати в кімнатах, було приємно спостерігати, як змінюється і освіжається навколишній простір. Дейра мала все необхідне для того, щоб прибирання не здавалось покаранням, а от з городом справи йшли гірше: через засуху. Лада неабияк намучилась, коли поливала грядки і знищувала бур'яни. 

Сонце почало припікати все сильніше, але Дейра незмінно ходила в чорному брючному костюмі, ні крапельки не страждаючи від жари. Ладі вона принесла купу світлих тунік, схожих на короткі сукенки, і жбурнула на ліжко зі словами: "Візьми, не мучся". Потім пішла і ще раз повернулася з практичними сіро-бурими босоніжками на низькому ходу, майстерно зшитими і прикрашеними химерно переплетеними шкіряними ремінцями; також кинула на підлогу черевички бежевого кольору і ткнула в руки пару темно-сірих, схожих на ті, що вже мала, але значно тонших комфортних штанів.

 Туніки виявилися з тонкого шовку всіх пастельних відтінків; вони не м'ялися, були прохолодними на дотик, з вишивкою по подолу, скромними вирізами на грудях; деякі мали ніжні рукави ліхтариком. Дещо довші туніки Лада носила, як короткі сукенки. Коли сонце підіймалося високо, ховалася в будинок, займалася пранням і готуванням їжі.

Бурчик всюди її супроводжував, плутався під ногами, спав неподалік або мокнув у власній діжці з водою, бризкаючись і смішно пирхаючи. Міг ще потім підбігти і струснутися так, що ноги по коліна ставали мокрими. 

В перший же вечір в кухні з`явилися витончені ящики, зовні з ізокаменю слабомолочного кольору, всередині — наче зі скла. Коли відкрила кришку — дмухнуло холодом. 

— Білогірський кришталь, подарунок одного, — Дейра замислилася, потім вимовила трохи глузливо: — Покровителя. 

Лада доторкнулася до внутрішнього скла — холодне, як лід. 

— Всередину кілька разів в тиждень переміщаються продукти. Заглядай туди час від часу; втім, вони просвічуються, тому й так буде видно, якщо з'явиться щось нове. 

Лада дістала з одного ящика глек молока, сир і сметану, з іншого, менш холодного, — різні фрукти, знайомі і незнайомі, небачених форм, дивного окрасу. 

"Оце так холодильники! Оце так покровитель! Та хто ж він такий"? — думала, дожовуючи разом зі шкіркою шматочок білого апельсина, на смак схожого на щось середнє між ананасом і грушкою, і спускаючись по сходинках в підвал вслід за хазяйкою дому. З словами "признаєшся про запаси сіронцям — приб'ю" Дейра показала дорогу в комору і підвал, в яких зберігалися голівки сиру, в'ялене і солоне м'ясо, риба, діжечки з капустою й огірками. Лада зраділа картоплі, що відмінно збереглася, того ж вечора насмажила на вечерю. 

Троянди поливала річковою водою. Догляд за квітами подобався, з'явилася звичка розмовляти з ними, як з живими. Іноді здавалося, що одна і та ж троянда з'являється в різних кущах, змінюючи забарвлення. У неї був цікавий бутон, який легко впізнавався, — інші квітки не мали такої витонченості й привабливої зухвалості, яку просто кричущо випромінювала ця особлива квітка.

 — Привіт, яка ти красива, — примовляла Лада. — Чого хочеш? Водички? А на листочки? Кажеш, досить? 

Їй здавалося, троянда все розуміє. 

— Ти особлива трояндочка, ти знаєш? У тебе має бути своє ім'я. 

Квітка злегка нахилила голівку, ніби зацікавившись. 

— Тебе хочеться назвати по-англійському: Роуз. Ні, коротше. Я назву тебе Руз. Ти згодна? 

Квітка поблажливо кивнула — значить, ім'я подобається. З Дейрою практично не бачилися, її речі Лада не прала, в особистій кімнаті не прибирала, але хазяйка будинку завжди виглядала бездоганно. Вона то пропадала в лабораторії, то відлітала на мітлі. Лиш увечері могли перетнутися на кухні. Дейра витончено їла приготовану Ладою їжу, після чого стримано дякувала і йшла. Прогулянка в ліс відкладалася: Лада не нагадувала, а Дейра займалася своїми справами в лабораторії.

Потри те, що стало дуже жарко, повітря в Буйному завжди залишалося свіжим, ароматним, вранці будив спів соловейка. І ліс, здавалося, змінювався. Лада помічала, що кам'яний майданчик щодня оточують інші дерева, і тільки город і ставок залишалися такими ж.