3

Діна хотіла запротестувати і сказати, що є ризик, що її можуть помітити батьки подруги, і тоді проблем буде більше. Але почувши голоси несподіваних знайомих, дівчина усвідомила, що вибирати їй не доводиться, і забігла у відчинені під'їзні двері, які Емма швидко зачинила, залишивши їхніх переслідувачів зовні.

– Я до тебе в квартиру не піду, – замахала головою Діна, як тільки Емма попрямувала до сходів.

– А якщо цих двох зараз хтось пустить? Зараз багато хто повертається з роботи. І весь час хтось входить чи виходить. Залишатися тут небезпечно.

– Теж варіант. Отже треба вигадати, де сховатися. Ти, як би, краще про свій під'їзд знаєш. Тобі й вигадувати.

Емма невдоволено подивилася на Діну, а потім підійшла до старих дерев'яних дверей біля сходів і двічі штовхнула їх стегном. Від чого вони розкрилися.

– У нас під'їзди з'єднані підвалом, – прошепотіла дівчина і зробила крок у темний проріз дверей. – Майже всі замкнені. Але в нашому та у другому під'їзді замки давно не змінювали. Їх достатньо кілька разів штовхнути, і вони відкриються.

– А це мені подобається, – закивала Діна, увійшла слідом за подругою і грюкнула дверима, щоб ті зачинилися. – Сподіваюся, ці двоє не здогадаються шукати нас на початку будинку. Добре, що він у тебе дуже довгий.

Емма щось промимрила у відповідь і повела подругу по невисокому підвалу вздовж гарячої труби, завдяки якій тут було жарко.

Дівчата повільно дійшли до потрібного повороту і без проблем опинились у другому під'їзді.

– Тепер можна і до дому людожера дістатися, – зі знанням справи заявила Емма. – Сховаємось за припаркованими машинами і дістанемося до кута будівлі. А там – і до потрібного проходу зовсім небагато.

– Дивлюся, ти вже змирилася з моїми планами, – засміялася Діна, але наступної миті завмерла.

Незрозуміло звідки спалахнуло яскраве світло, засліпивши їй очі.

Дівчина сіпнулася, почала розтирати обличчя, вигукнувши кілька нецензурних слів.

– Ти чого? – здивувалася Емма і торкнулася плеча подруги.

– Спалах очі засліпив.

– Ти про що? Не було нічого подібного?

– В сенсі?

Діна зупинилася і кілька разів сильно заплющила очі, сподіваючись скоріше прибрати неприємні плями перед очима.

– Мабуть, тобі треба сходити до окуліста.

Нічого не розуміючи, Діна знизала плечима і визирнула назовні, намагаючись розглянути все довкола. Її зір ще не відновився. Але вона виразно бачила, що біля них нікого не було. І можна було спробувати здійснити їхній план.

Дві подруги швидко дісталися напівзруйнованої будівлі, яку місцеві охрестили будинком людожера. І пробралися в невелику кімнату, де стояли старі убогі меблі.

Вмикати ліхтарик дівчата не поспішали. Вони сиділи в темряві, і тихо перемивали кістки кільком однокласницям, які, швидше за все, розповіли про ранкову подію з Валерою вчительці.

Було вже пізно. І Еммі треба було повертатися додому. Як спалах, який засліпив Діну, повторився. Тепер його побачила й Емма. Більш того, цього разу світло не зникло. Воно продовжувало освітлювати кімнату завдяки великому кристалу, який застиг у повітрі прямо між дівчатами.

– Що це таке? – Діна заворожено дивилася на кристал, що світився.

Від його світла очі різало до сліз, але вона не мала сил відірвати від нього погляд. Більш того, у голові почала звучати дивна мелодія. Слів у ній не було. Але здавалося, вона вмовляла Діну торкнутися кристала.

– Що це? – прошепотіла Емма, підходячи ближче. - Як він тут опинився?

– Не знаю, – Діна теж підвелася, щоб підійти до нього ближче. – Його тут не було.

У голові продовжувала грати мелодія все наполегливіше. Здавалося, вона наказувала схопити цей кристал негайно.

Довго чинити опір їй не виходило. І вона разом з Еммою торкнулася його поверхні майже одночасно.

Варто було дівчаткам торкнутися, їхні пальці приклеїлися до кристала, не залишаючи можливості відірвати руку. Кімната почала заповнюватися димом. А наступної миті з кристала вирвалися дві нитки, що світилися, обмотали їхні руки і потягли всередину.

Дивні відчуття, незрозумілі звуки та абсолютна безпорадність змусили Емму з Діною заплющити очі від переляку. Все одно щоб вони не намагалися робити, їх тягнула раніше незнайома сила, не дозволяючи змінити напрям.

Відчувши небувале почуття невагомості, Діна спробувала розплющити очі. Від побаченого вона голосно верескнула, і почала розглядати все довкола, наскільки це було можливим. Поруч, так само летіла її подруга. Разом вони рухалися різнобарвним тунелем. Яскраві фарби якого переливались по стінам, утворюючи то цілі композиції, то окремі картинки.

Діна не могла відмовити подрузі в такому задоволенні. Тому вона з силою змусила Емму розплющити очі. І хоч в очах подруги читався сильний страх, вона з такою ж цікавістю розглядала все довкола.