Глава 5 - Прокляття

Йти слідом за Перлиною було не так вже й просто, основна проблема полягала в тому, що навіть незважаючи на швидкість Німої Марії, у них була хороша фора. Мерці пізно помітили корабель, що віддаляється, на заході сонця, через що на якийсь час втратили його з поля зору. Капітан, чий розум зараз наполовину був затуманений проклятим бажанням помсти, знаходився на містку разом зі своїми вірними офіцерами та Кассандрою, що стояла праворуч. Чоловік хотів, щоб дівчина залишалася в капітанській каюті, але та вперто пішла за ним на палубу, стверджуючи, що там від неї буде набагато більше користі. І рудоволоса не брехала. Вона бачила як прокляття намагається одурманити Салазара, як його янтарні очі поблискували ненавистю лише від думки про те, як він зверне шию Горобцю. Дівчину лякала така одержимість. Кассандра подумки сподівалася, що Армандо зможе протистояти диявольському прокляттю самостійно, але щойно Перлина з'явилася на горизонті, а в янтарних очах з новою силою спалахнуло бажання помсти, всі надії горе відьми розбилися об скелі жорстокої реальності. Капітан перестав помічати щось і когось. Тепер він мав лише одну мету і він був готовий йти до неї незважаючи ні на що.

Нічне небо затягували грозові хмари, блискавки вдалині і звук грому змушували рудоволосу майже щоразу морщитись і трохи смикатися від переляку. Дівчина не любила дощ, але їй доведеться промокнути цієї ночі, якщо вона й справді хотіла врятувати Салазара. Недалеко від них боком пропливав якийсь корабель, рудоволосій вдалося помітити його лише через ліхтарі на палубі. Кассандра не могла розглянути ні його прапори, ні його хоча б часткову будову, але мерцям ніч явно не була на заваді.

— Капітане, у нас на шляху червоні мундири, — доповів Лесаро, поступаючись місцем за штурвалом Салазару.

— Що ж, — мертвий хижо посміхнувся. — Тоді позбавимося їх.

Німа Марія буквально з'їла англійський корабель, відправляючи його залишки на дно разом із командою, крики яких поглинув вибух порохових бочок. Вогонь був не страшний мертвим, але того ж не можна було сказати про Кассандру, яку від нього закрили собою Лесаро та Хуан, які намагалися триматися поряд із улюбленою гостею капітана. Салазар лише на мить кинув погляд через плече, стурбовано дивлячись на рудоволосу, яка спішно провела руками по брудних штанях і сорочці, переконуючись у тому, що вогонь все ж таки не зміг до неї дотягнутися. Після ж погляд капітана знову був прикутий до Чорної Перлини, на палубі якої пірати, не гірші за помийні пацюки, почали бігати туди-сюди, готуючись до нерівного бою.

Армандо різко розвернув Німу Марію боком, рівняючись з піратським кораблем і врізаючись у нього правим бортом. Кассі не змогла втриматися на ногах і буквально впала до рук одного з мерців. У цей момент її знову відвідало моторошне передбачення. Мерці стоять на дні моря, але наступної секунди знову набувають людського вигляду, але цього разу морські хвилі не поглинули їх відразу, вони повільно звужувалися, поки іспанці бігли за якорем, скинутий піратами, що бажали врятувати своїх. Рудоволоса різко розплющила очі і побачила перед собою кількох матросів з проклятої команди, які залишилися на своєму судні чи то не бажаючи брати участь у безглуздій і заздалегідь, як вони вважали, виграній битві, чи то для того, щоб захищати її.

Хуан схилився над дівчиною, на його обличчі читалося хвилювання, він явно не хотів, щоб Кассандра зараз знаходилася на капітанському містку, і вона чудово розуміла чому.

— Якщо вам не добре, то поверніться в каюту капітана, — іспанською протараторив лікар.

— No, — іспанською відповіла дівчина, підводячись на ноги. — Я маю бути тут.

Рудоволоса впевнено схопилася за борт Німої Марії і подивилась у бік Перлини. Там уже на всю йшов бій між мертвими та живими, але не це її цікавило. Смарагдові очі хаотично бігали від одного проклятого до іншого, поки їм все ж таки не вдалося знайти об'єкт занепокоєння. Салазар вальяжно переміщався палубою в пошуках ненависного Горобця, його не цікавили інші пірати, не цікавив Барбосса що зрадив, тільки Джек. Кассандра стиснула дерев'яні перила так, що кісточки пальців побіліли, вона судорожно вдихнула повітря. Запах крові, сажі та грози проникли у легені, змушуючи на секунду м'язи розслабитися, а потім знову напружитися. У їхній бік з криком полетів пірат, а точніше ненависний іспанському капітанові Джек Горобець. Кассі відразу закрили собою двоє мерців, оголюючи шпаги, а Хуан схопив дівчину за передпліччя, готуючись відвести її у бік, щоб вона ненароком не постраждала в битві, але чоловік просто не долетів до них. Піратський капітан ударився об одну з гармат і повис на ній, як якийсь мішок, Армандо одразу ж стрибнув до нього. Рудоволоса злегка нахилилася за борт, щоб краще бачити, що відбувається між двома кораблями, але корабельний лікар тут же смикнув її назад.

— Сеньйора, будьте розумні! Не наражайте себе на небезпеку! — Хаун міцно тримав дівчина за плечі, боячись, що вона вирішить повторити цю витівку.

— Салазар куди в більшій небезпеці, ніж у якій я можу опинитися! — з неприхованим страхом мовила та у відповідь.

— Наш капітан не такий простий сеньйора, він все життя бореться з монстрами у вигляді піратів, його навіть смерть не змогла забрати! — намагався переконати її старий, правда, дівчина його майже не слухала.

— Той, хто веде боротьбу з монстрами, має бути обережним, щоб у ході цієї боротьби самому не стати монстром, — чомусь згадала Кассандра цитату із давно прочитаної книги.