Чаклунка

Темна Роза

— Прокидайся, дитино! Як ти себе почуваєш? – звернулася Грінфільда.

Крики сотні вбитих людей лунали у моїй голові, але за кілька хвилин затихли і я стала бадьорою.

– Нормально. Почуваю себе сильнішою, ніж раніше. Я думала, що ти вб'єш мене, – звернулася я до відьми.

— Я б і хотіла, але ти сильний союзник, Розо. Мені хочеться зібрати військо і перетворити всіх добрих магів на злих.

— Я не відчуваю зла у своєму серці, — знизала я плечима.

Грінфільда посміхнулася і показала на дзеркало.

Я жахнулася: мої нігті стали схожі на пазурі Диявола,а вени здулися та стали чорними. Мої очі світилися чорно-синім вогнем.

– Це тільки початок, моя темна Роза, – стала позаду мене відьма. У її очах горів лихий вогник і бажання помсти.

Подобається

#5689 в Фентезі
#3696 в Різне
#793 в Дитяча література

Відредаговано: 10.01.2026