Дружба взяла гору

Він пообіцяв їй, що якщо буде можливість, ми повторимо знову поїздку. Вона, вийшла з його машини, він, як галантний кавалер, відкрив двері і подав мені руку і через мить, леді Di стояла в обіймах, містера позитивчика, який знову цілував її тільки вже біля її подвір'я. Що? А так можна було?  Здивувалася вона, потім вони попрощалися, і вона окрилина, не пішла, а полетіла додому. 

Мамо, у мене було перше побачення, хотіла вона зайшовши до кухні сказати, та не зуміла, бо мати її б не зрозуміла. Тай то військова величезна військова таємниця, яка нізащо на світі, не продається. Метелики в животі, та не вже, вона закохана мала, та правду знає лише вона.  Ділінь-ділінь повідомлення від нього, простите мала я вдома. А у неї оченята, світяться, немов вуличні ліхтарі. Божевільно закохана, факт визнаю. 

Металики літали по шкірі, порхали в животі торкалися по її шиї, А вона була в стані ейфорії.  Вона літала мов,сама стала легким метеликиою на квітці біля моря. Він подзвонив їй побажав надобраніч, а вона мов мала дитина в свої дев'ятнадцять раділа. Раділа й хотіла повтору, боялася почути від нього відмову. Та все-таки,леді di  була щаслива, закохана немов дитина зним в розмові щира.

Доброго ранку,прокидайся мала давай,з ліжка мерщій вставай. Читаючи ці рядочки вона була в стані підкорити цілий світ. І писала йому о десятій я не сплю, уже. А сама Леді Di ще валялась в ліжку і думала, як це встати з тепленького м'якенького ліжка, адже сон брав над нею гору.