11 частина,сватання,

Настя, ! гукнула Горпина.  Що матусю?- відповіла,Настя. А може,все таки, не треба,було,відганяти,Пилипа, та вньго двісті,моргів,поля,наймити,роблять, ти б там,сиділа і командувала, доню ти ж тут так,тяжко,працюєш,може б ти таки,вийшла за нього заміж?   запитала Горпина.                                      І тут,Остап,озвався,-- Горпино та він, старий тобі не шкода,Насті!      Старий, то ,так, але, він багатий,певно,і золото,в нього,є Настя, б панувала ! відповіла,Горпина. Ні матусю,я краще,буду,бідувати, аніж,вийду,заміж,за старого!-- закричала,Настя.                                                                   Горпина,махнула,рукою, ходімо,в поле,жати,бо сонце,високо,підіймається, буде жарити!-- відповіла Горпина.  Взяли,по серпу,і пішла,Чабанова, сім'я, у поле.                                            Ввечері ,прийшли,до дому, Настя готувала,їжу,а Горпина,пішла корову,доїти.  Коли,всі справи,було зроблено,повечерявши, Чабанова,сім'я, готувались,до сну,відпочивали.                                           Коли, смеркало хтось,постукав, у вікно,Горпина,зірвалась, пішла,до дверей .    Відкривши,двері, вона побачила,Пилипа.                      Добрий,вечір,у ваші хаті,я з добрими,намірами?   відповів,Пилип.    Та заходь,Пилипа,а що ти ,хотів?    запитала,Горпина.  А Настя ,вже здогадувалась,для ,чого прийшов,Пилип.                           Пилип, зайшов у хату, і каже ,все моє, багацтво, буде,Насті, подивіться,що я маю, і розгорнув ,хустинку, а там золотий,і монети,і перстені, і всякі ,прикраси,це все буде,твоє, якщо підеш,до мене,жити,Тай робити,не будеш,!-- казав Пилип.  Горпина , аж рота відкрила, від побаченого,,Озвався, Остап, нехай,Настя.  вирішує-- відповів Остап.                                                      А  Настя ,аж зуби,сцепила, від, тої злості,до нахаби, думає ,мене підкупить, своїм,золотом, -. думала Настя.      А Горпина, каже, Настя,диви,скільки,золота, ти будеш,багата ,якщо підеш,за Пилипа.     Ні,і ще раз ні!    закричала,Настя.   Іди  Пилипе, Настя,не хоче,-- казала Горпина.                                                                        Пилип,згорнув,своє,золото, розвернувся,і пішов, а наздогін,гукнув,.  Якщо, надумаєш,зайдеш!                                                                   Зранку,. Чабанова, сім'я збирались ,в поле.             Прибігла, сусідка Марина.      Горпино, ти вдома!  гукнула,Марина, заходячи в хату .       Та, ще вдома,а що таке?     Я чула, що Пилип,ходив, свататись, до Насті, я прийшла,довідатись,шо ,Настя,виходить,за  Пилипа?    відповіла Марина.        Та де,ні ,та він, старий,! відповіла Марина.                   Ага,понятно, а ти чула,за золото,Ядохи? питає.  Марина.    Нічого,не чули, Василя,відпустили,і ми незнаєми,да то золото,!   казалаГорпина.                       Та йой,шото  було, та Явдоха ,непамятала,де поставила,і думала,що вкрали, а золото,знайшли,на бабці, де хліб пече,!-   казала,Марина.        Ага,отакої, від, тої  Явдохи, всього можна,сподіватись, нарешті, відчепиться,від,нас!--- мовила Горпина.                            Ну добре,я йду ,-- сказала Марина.                             Чабанова ,сім'я взяли ,серпи ,і пішли у поле,пшеницю, жати. Коли, сонце, припікло, Настя ,попросила,у батьків, відпочити, біля ,соняхів, там не так,пече.    А бачиш ,Настя, стомилась,від праці, ми так ,тяжко  працюєм, а в Пилипа,сиділа,б-- відповіла,Горпина.     Та не люблю ,я його, мамусю,.    ,я піду !-- відповіла , Настя .                               Настя,зайшла, у поле ,соняхів, і згадала, Тараса,де він,що зним, чому ,не дається,чути, вона,гляділа,на соняхи,і згадувала, як що разу,Тарас, дарува,ці квіти, але завжди,вибирав,меншого,розміру, що Настя ,могла, тримати,в руці.                                                             Відпочивши Настя, пішла знову у поле, працювати.