10 частина,повернення,

Зранку, Горпина, поралася, по господарці.                    І несподівано,прийшов,Василь, . Ой,Василю,тебе,відпустили,- кричала,Горпина.            Так мамо,- відповів,Василь.  Невже,знайшлось,те золото?- питала Горпина.  Ну не знаю,але мене,відпустили-, відповів Василь.                                      Чабанова, сім'я,вийшли,в поле,жати,пшеницю, жали,вон,гострим, серпом,  сонце,вже,піднялось,високо,і припікало.                         Настя,попросила,батьків,піти, у ставок,покупатись,і охолодитися, вони дозволили.     Настя, скинула, верхній,одяг, і пірнула,в воду, Настя,купалась,з насолодою, вийшовши, на берег, вона,не виявила,одягу. Настя заціпеніла, як її тепер,іти хто забрав,одяг,і сандалі.   Вона,сиділа, схлипуючи,гірко ридала, через деякий,час прийшов, сусід,удівець, пан у селі,що мав,багато,поля,і наймити,робили.                                    Підійшов, пан,Пилип,і питає, Чого, ти Настя,плачеш,?-- та немає мого, одягу, хтось забрав,може,це ви забрали?-- відповілаНастя.            Настя,ходи до мене,жити, я тобі,дам,усю,свою,господарку,! -сказав,пан. Пилип.      Нізащо, я кохаю, Тараса, - відповіла,Настя.    Ага тоді,я тобі,одягу,не віддам, підеш, додому,о така,світитимеш тілом, а втебе груди,пишні, нівроку-  відповів,пан Пилип.                       Ну гаразд,  вийду,за все,заміж тільки,одяг віддайте, мені--!- сказала Настя.    Пан,Пилип,зрадів, пішов,приніс,одяг,  тай каже, завтра,засилаю,сватів,  хоч я влітах, але я ,ще можу,огого,-кричав пан Пилип, ідучи до дому.              Звечоріло,Настя у поле ,вже не йшла, ідучи до дому, вирвала,гарбуз, на городі, занасла, в хату,і заховала, під стіл.  Через,деякий,час прийшли, батьки, з поля, Горпина,питає, деш ти була,Настя?     Чому не вийшла,жати,пшеницю?    Мамусю, я придрімала,на березі,тай незчулася,як звечоріло-- відповілаНастя.   А це що ,з гарбуз, у хаті, питає. Остап- уважно розглядаючи,його.  Це так вирвала- відповіла,Настя.                                                                     На другий,день, колиГорпина,наварила,їсти. Бачить, іде пан Пилип ,у вишиванці, а біля нього, наймити.     Прийшовши,до хати,Горпина,аж рота,розявила, А це ,пан Пилип,прийшов,свататись, до нашої  Насті,йой та він,старий ,думала,Горпина.  Остап,від здивування ,голова,засвербіла,і почав слухати.АВасиль, погладжував,свої пухкі,вуса, і поглядав, на гарбуза, який, був під, столом.                                            Ага,свататись,прийшли, -гукнулаНастя.   І витягши,з під стола, гарбуза,вручила,пану,Пилипу.        Зрозуммівши ,як Настя,обдурила, вкинув,гарбуза, і вибіг.     І швидкою,ходою,помчав, до дому.                                      Нарешті,відчепився,- мовилаНастя.          Ходімо,в поле, ! гукнула Настя,.І Чабанова сім'я вийшли,в поле,жати пшеницю,бо колосся, достигло. Але,цілий,день, вони думали,про вранішню,подію.