Увечері, коли вся Чабанова,сім'я,зійшлась до хати. Горпина, наварила кулешу,і посідали за стіл ,вечеряти. За вечерею,Горпина каже,до Остапа,. Остапе,може,б мені ,піти до Явдохи,розвідати,де вона взяла, то золото,га? Остап,потягнувся,позіхнув, Тай каже,-а тобі тре то знати ,де вона взяла ,золото. Остапе,Явдоха,нікого,не має ,сама живе,нащо її то золото! он у нас є Настя, Василь,їм би то ,золото,? відповілаГорпина. Остап від,здивування,скривився, Тай каже- ти шо здуріла,бабо ти шо думаєш, шо вона дасть,тобі те золото-, промовив,Остап. Настя з Василем,мовчали, але не витримав,Василь, Хочете,я піду,вкраду,те золото,думаю,вона вже,тримає,його в хаті,і не закопувала- допитувавсяВасиль. Я піду, сама розвідаю,все ходила,в дрантях,латка,на латці,а тут розбагатіла, завтра,я піду,і розвідаю ! сказала Горпина. Чабанова,сім'я ,відпочивши,вночі ,зранку, взялись,до роботи,. Василь, пішов дрова,рубати, а. Настя, пігнала,череду,. Остап, пішов в поле. Горпина, наваривши,кулешу напекла,паляниць, наробила,пирогів. Всьо зварила, йду,я до,Явдохи- промовила до себе,Горпина. Е ні краще,перед вечором,піду, -- подумала Горпина, а то ще хтось,побачить, що їду до Явдохи, після тої,сварки. Дочекавшись,вечора,Горпина надягнула,свиту,і вийша ,на вулицю. Місяць,був ясний,і було добре,видно,дорогу. Прийшовши, на подвіря,Явдохи , почула запах жареного, Йой,шо та,Явдоха,робе- ,подумалаГорпина. Несміливо,відкрила,двері які рипнули, шо Горпина,аж підскочила. Війшов в сіни, а потім,в кімнату. А там,повно диму, певне,Явдоха,паляниці,пече подумала,Горпина, пригоріли. Хто там, гукнула,-Явдоха. То я Горпина, відповіла, Горпина. Зайшовши до до хати,Явдоха, стоїть, з варехов, на ,кухні паляниці,пече, а збоку,біля її ліжка, на старі, свиті,лежить,коза, і жує щось. Я прийшла,помиритись, - мовилаГорпина. Ага,та сідай,Горпина ! Гукнула,Явдохи. Горпина присіла,розглянула,кімнату, і зиркнула,н козу,яка лежала,в кутку,. Тай,каже.Слухай ти шо ,козу,в хаті,тримаєш? мовила Горпина . Та ні,почала виправдовуватись,_- Явдоха ,та вона,бекала, не було,ради,я й взяла, до хати,на ніч, а завтра, на подвір'я,пущу,пастись, з розчервонілим обличчям,мовила Явдоха. А на,ясно, слухай,я хотіла,запитати,тебе- сказала,Горпина, Шо питай,-. відповіла Явдоха. А де ти взяла, то золото, га ? Я б так хотіла, своїм,дітям,- сказала,Горпина, А он воно що, ти шо ,думаєш,шо я вкрала, в когось - відповіла,Явдоха. Та ні я так не думаю- відказав Горпина. Я тобі,скажу, де я взяла,як були,налетіли, татари,пам'ятаєш, як ми ховались,,ну а наші козаки на трохи їх,розгромили, і я ,тиж знаєш,що татари, мають коло,себе ,золоті,і срібні, монети,вони ж то грабують, ну і я в одного ,вбитого, татарина, і набрала,золота, вот так- відповіла,Явдоха,і продовжує, я не знала,де його діти,і вирішила,закопати, але вже передумала. Ясно, ти тепер багата,- сказала,Горпина. Егеж, я свого,золота,нікому не дам. -відповіла,Явдоха. Горпина,вивідала,що хотіла,і вирішила,йти. На добраніч,Явдохи, - сказала на прощаняГорпина. Прийшовши, до дому, Горпина, почала,розповідати,де взяла золото,Явдоха. Остап вислухав, Горпину,а,Настя,і Василь, побачили,якаЯвдоха,хитра.