5 частина У саду

Настя пішла,у сад рвати,груші, Груш були великі,  дулі,і такі,соковиті,і смачнющі, що смакуючи їх наче в раю,опиняєшся.     Настя мовчки рвала, і тут почула,кроки обернувшись , побачила  сусідського парубка, це Тарас,але він тримав великі,соняхи, над обличчям, тому Настя немогла,розгледіти ,чи це дійсно він.                                  Це ти Тарасе, а Тарас підійшовши поблище, простягнув,її соняхи, особливі, такі красиві,і мовив це, тобі,Настя, Настя ніяково, взяла соняхи.                      Що ти тут, робиш, - допитувався Тарас, А хіба не бачиш,груші,збираю   Настя, я не просто ,так сюди, хочу тебе,спитати,чи б вийшла ти ,за мене ,заміж, сказав, Тарас.   Заміж засміялась,Настя, ой,дай подумаю, та Тарас глянув в вічі,і Настя зрозуміла,себе і його.                                                                Так можна, засилати сватів, мовив Тарас , Не зараз,мовилаНастя, інакше,получиш гарбуз.                   Ну гаразд,коли скажеш, -  сказав Тарас.                        І Настя що вечора, ходила на здибанку, з Тарасом, у сад, одного разу, вони вечері,Настя з Тарасом, побачили,  якусь людину, яка закопує, при дорозі,щось, розгледівши,побачили  сільську,Явдоху,але що вона,там закопала, думали,Настя,з Тарасом                                                             Коли Явдоха ,пішла Настя з Тарасом, пішли на те місце,і почали ,відкопувати, відкопали , ящик,відкривши,побачили, монети срібні і золоті,.            А звідки,внеї ,стільки монет, допитувалась,Настя, слухай, я заберу ці монети,  і ми  станем,багаті,сказав,Тарас.Настя не перечила.         Вони,заволоділи, скарбом ,і одного разу,побачили,Явдоху яка хотіла,віднайти свій,скарб і не могла знайти , і пішла до дому.                  І так Настя з Тарасом тримали ,це у таємниці, А Тарас,приносив Насті,щоразу квіти, соняхи, які найбільш,любила.