Пролог

Тисячі років тому

Гори Пеліон

- Ну ж бо, швидше! Що ти там вовтузишся?! – роздратовано сказав якийсь чоловік, зриваючи блакитно-лілові квіти, — Годі розслаблятися, давай квіти збирай, поки нам інші не вичислили. Ми на них стільки грошей заробимо, стільки тобі в житті й не снилось.

- Ой, годі тобі, що ти так над ними трясешся? Це звичайні квіти, трохи не такі як інші, але вони такі ж не потрібні, я  і решта. Лише одні проблеми від їхнього пилку! – відповів йому другий чолов’яга, не перестаючи жувати соломинку та роздивлятися чудернацьку квітку

- Та що ти розумієш, ця квітка може зцілити будь-яку хворобу, лише з’ївши одну пелюстку. – відповів перший

- Та ти брешеш! Не може такого бути!!! – починає закипати другий, після слів старого знайомого, не вірячи йому

- ЦЕ ДІЙСНО ТАК! Ти ж знаєш Рена, мого молодшого брата? Так от, він був дуже хворобливим, від невеликого вітру міг підхопити сильну застуду, був дуже кволим, сили ніякої його тіло не мало. Він ледь на ногах стояв – розпочав перший

- ХТО??? РЕН? НЕ ВІРЮ! Та в цього кабана сили більше ніж в нас з тобою разом взятих – перебив другий, а перший розізлившись, крикнув:

- ЗАКРИЙ НАРЕШТІ СВОГО РОТА, КОЛИ ХТОСЬ ГОВОРИТЬ! І перестань перебивати, спочатку дослухай, а потім став питання – сказав перший  другу фразу спокійніше, ніж першу. Побачивши невеликий кивок свого колеги по цеху, він продовжив свою оповідь, — Так от, одного разу ми з ним у двох гуляли біля підніжжя гір та натрапили на ці квіти, Рену вони дуже сподобалися  і він зірвав собі одному. Він ще малим, тому досить не передбачуваним, і те що він захоче скуштувати пелюстки цієї квітки, для мене не було шоком. Та раптом. Після того, як він її скоштував, йому стало погано та він не надовго відключився. Я так перелякався, що вже мало не зірвався бігти за допомогою в село, але він раптом встав та засміявся. Його шкіра набула здорового відтінку, щоки порожевіли, а з очей зникла втома та біль. Рен став абсолютно здоровою дитиною. Після побаченого тоді, в мене малого навіть сльози потекли. Я на радощах схопив його за руку полащив додому, розказати все батькам. Там я й дізнався, про легендарну квітку, яка може зцілювати будь-які хвороби. Батьки спільно дійшли до висновку, що то була саме вона, адже іншого пояснення цього дива не існувало. Я в той же день хотів вернутися на то місце. Але квітів там вже не було. Тепер розумієш, чому ці квіти такі дорогі?

- Оце так історія. Тоді давай пришвидшимось. Чим швидше позбираємо, тим швидше більше грошей заробимо – розсміявся другий чоловік, а перший його підтримав. Вставши на ноги та викинувши соломинку, чолов’яга почав активно збирати магічну рослину, не забувши паралельно мріяти, куди він потратить майбутні зароблені гроші.

В такому ж піднесеному настрої чоловіки продовжили свою роботу, не підозрюючи що вони давно не самі. І це їхні останні посмішки, які скоро назавжди зникнуть з їхніх облич.