Все було б чудово , якби не одне маленьке але…
В хірургію з терапевтичного відділення перевелась нова молоденька медсестра Вікторія.
Її серце зробило кульбіт при зустрічі з Станіславом Сергійовичем. Вона давно його запримітила і усіляко намагалася знайти спільні точки перетину. От , нарешті , повезло і тепер він її начальство.
Дівчина невтомно обдаровувала молодого лікаря захопливими поглядами і компліментами. Пригощала домашньою випічкою і готувала каву. Була завжди під рукою , навіть , коли це було зайвим.
— Станіславе Сергійовичу , ви знову залишаєтесь на нічне чергування? Зовсім себе не бережете , - защебетала медсестра .
— Хочу особисто проконтролювати як почуватиметься Коновалов з четвертої палати після лапараскопічної холецистектомії , - відірвавшись на мить від вивчення історії хвороби пацієнта , відповів лікар.
— Дружина не ображається , що на роботі ви буваєте частіше аніж вдома ? - вдавано турботливо запитала Вікторія.
— Моя дружина прекрасна і все розуміюча жінка. До того ж , вона також зайнята роботою. В неї зараз новий проєкт і я впевнений , що вона раніше одинадцятої вечора додому не повернеться. Поки в нас немає дітей , ми будуємо карʼєру .
— Так а де ж тим дітям взятися , якщо ви рідко бачитеся ? - не втрималася медсестра.
— Ну, а це вже не твоя справа , - твердо відсік Станіслав.
— Так , не моя , вибачте. Просто , я не розумію вашу дружину. Я б на її місці проводила б з вами кожну вільну хвилинку , жила б для вас і народжувала вам дітей , - мрійливо розповідала Віка.
— Але ти не на її місці ! Ніколи не будеш. І я забороняю обговорювати мою дружину. Сподіваюсь , ти мене зрозуміла з першого разу і повторювати не доведеться , - твердо відсік чоловік.
Вікторія зрозуміла , що хватила лишку і , похнюпившись , кивнула , погоджуючись.
Але зупинятись в її планах не було. Вона просто вирішила змінити тактику. Бо , будь що , хотіла цього чоловіка собі. Брудними методами не гидувала , заради ж великого кохання можна піти на все ! Плювати , що кохання не взаємне , це поки що - заспокоювала вона себе. Просто у Стаса світ клином на тій його дружині зійшовся , а от клин же клином вишибають , чи не так ?!
Для початку треба було дізнатись чим займається його дружина і що там за бізнес, що за проєкти?
З цим питанням труднощів не виникло , бо за кавою санітарка Марія Петрівна вибовкала все і , навіть , більше ніж Віка розраховувала почути.
А по тому і зазбиралася сьогодні відвідати нову кавʼярню з дивною назвою « Кафе на краю ночі» . Знайшовши профіль закладу в інстаграм , забронювала столик на двох на музичну вечірку. Вхід на яку коштував книгу. Дивно, не гроші, а книгу.
Яка ж вона та Поліна , якщо в її голові виникають такі дивні ідеї ?
Подзвонила подрузі , знайшла дві старі непотрібні книги і , причепурившись , зазбиралась на вечірку.
А , увійшовши до закладу , була дуже неприємно вражена. Бо, Поліна , таки , не промах. І виглядала чудово і заклад цікавий , не типовий. Люди до неї горнулися , а вона не скупилась на посмішки .
Така собі фея краси і доброти , аж гидко.
#1226 в Жіночий роман
#4808 в Любовні романи
#2107 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 12.08.2024