Дорогою до мого дому Арсен спитав у мене:
-Ну розказуй, що між тобою і Олівією?- що ж йому відповісти, я ж зараз не твереза і розкажу йому все що тільки спаде на думку.
-Вона мені більше не подруга, не хочу про неї говорити.
-Ну нічого, ще помиритесь,- тільки б він знав правду…
Під’їхавши ми довго цілувались, він побачив як виглядають чулки коли я сиділа на ньому і спідниця трішки піднялась. Він оглянув мене і пристрасніше поцілував, спочатку він зняв боді, перекинув мене на сідушки і почав цілувати що разу то нижче, шия… ключиці… груди… підняв спідницю. Його руки ковзали по моєму тілу, коли він торкнувся мене знизу, я була вся мокра за секунду, він ухмильнувся, і знову накинувся на мене з поцілунком. Момент і він входить в мене грубо наче мене карає за щось, але я не боюсь на диво я йому довіряю, а найдивніше мені подобається ця грубість, в мене вириваються стони, я не можу стримувати звук, але не від болю чи дискомфорту, мені до чортиків це подобається. Це продовжувалось біля двох годин, але ми ані трохи не змучились, ми продовжували, аж ось закінчили обоє, в голові феєрверки, в очах блиск, я забула про все що відбувалось до цього. Ми ще трохи полежали обнімаючись, поговорили і звичайно цілувались. Одягнулись, вийшли він допоміг мені піднести квіти до будинку, ніжно поцілував і побажав солодких снів. Мама ще не спала, вона побачила мене, і її погляд впав одразу на букет, який я ледь тримала у руках.
-Ну і від кого ця краса?
-Від Арсена…
-Арсена!? Гадсона!? Що у тебе з ним?
-Ми… ми зустрічаємось…- сказала я опустивши погляд в підлогу.
-Лорел, ти з’їхала з глузду?
-Мам він мені подобається…
-Лорел Вокер, твій батько тебе вб’є, чорт візьми.
-Мам, не кажи йому, я сама до кінця не розумію, що між нами, і я чудово знаю які стосунки у мого батька і Григорія Гадсона.
-Я не скажу, але тобі потрібно кинути цього хлопця, дівчино, а то я не зможу тебе захистити.
Мій батько і Григорій Гадсон давні вороги, через Гадсона 5 років тому мало не обанкротилась компанія мого батька. Від тоді від найкращих друзів дитинства не залишилось нічого, тільки ненависть. Від тоді вони не говорили і ми так і не знаєм через що він підставив мого батька, та прізвище Гадсон заборонено в нашому домі. Дійсно, якщо мій батько дізнається, то мені мало не покажеться, найлегше покарання для мене буде, якщо він просто вижене мене з дому, так так, саме це найлегше. Про це я не подумала, коли починала це все з чортовими братами Гадсон, все занадто складно, треба поговорити про це з Арсеном, як я могла так вляпатись…