Розділ 5. Зустріч

Заснути я не змогла. Картала себе за те, що зробила з Артуром. Дзвінок знову… Я не дивлячись хто дзвонить піднімаю і чую голос Арсена:

     -Привіт маленька, зустрінемось сьогодні?- що я не розумію як, якщо він тільки через місяць мав повернутись.

     -Привіт, що? Ти вже повернувся?- вдаю радість, як тільки можу.

     -Так, так сумував, що не міг більше знаходитись так далеко.

     -Так, звісно зустрінемось, я теж скучила.

     -Добре, тоді чекаю тебе о десятій і тебе на подвір’ї.

     -Домовились.

Я вирішила відволіктись від усього що відбувалось навколо. Тому я вдягнулась для нього… Я вдягнула чорні чулки в сітку, коротку чорну облягаючу спідницю і боді з відкритими плечима та шикарним декольте, під одяг я вдягнула чорну кружевну білизну, на шию чокер, макіяж очей і скло для губ, він не любив яскравий макіяж, але любив коли підведено все що потрібно, парфуми він любив ті ж тому проблем не було Tom Ford “Cherry Tabacco”, скількох же ж вони звели з розуму, і чим я думала коли додала дві краплі фірамонів, правильно, тоді я не думала, над зачіскою теж думати не доводиться, ідеальні прямі пасма, які переливаються (тоді у мене ще були довгі коси…). Зверху я накинула піджак та вдягнула підбори, дякуючи Арсену сьогодні ходити пішки я не буду. Йдучи я переживала, що ж мене чекає сьогодні. Коли підійшла до машини, Арсен вийшов і сказав:

     -Ти виглядаєш неперевершено,- підійшовши до мене притягнув за талію та вдихнувши парфуми додав,- не можу повірити, що це все для мене,- і пристрасно мене поцілував, звичайно я йому відповіла на поцілунок,- в мене для тебе є сюрприз,- додав він і зав’язав мені очі червоною лентою і повів до багажника його машини, коли він їх розв’язав, я побачила шикарний букет червоних троянд, сто одна, я мало не заверещала, і застрибнувши на нього поцілувала його.

     -Ти просто найкращий! Я так про таке мріяла!

     -Для тебе все що завгодно,- він опустив мене і відкрив мені двері подавши знак сідати…

Коли я сіла у мене застигло дихання, на задніх сидіннях я побачила Артура.

     -Мріяла кажеш, я про це нічого не знав.

     -Звичайно ж не знав, звідки тобі знати, що мені до вподоби.

     -Шикарно виглядаєш, а запах,- він вдихнув парфум покручуючи пасмо мого волосся в руці.

Я не встигла нічого відповісти, бо Арсен сів за кермо, а Артур відкинувся назад.

     -Він буде з нами?- незадоволено спитала я.

     -Так, у мене не було вибору, ми будем разом з ним і його новою пасією в ресторані, але потім все буде тільки для тебе.-сказав він взявши мене за руку і чмокнув в щоку

     -Досить цих ніжностей,- фиркнув Артур

     -Їдем,- відповів Арсен

Я стиснула руку в кулак щосили, нова пасія, надіюсь це не Олівія…Але нажаль я не помилилась, коли ми зайшли в ресторан я побачила Олівію, звичайно в червоному, вона теж не очікувала мене там побачити, коли я зайшла, стоячи з братами Гадсон по обидва боки, я сказала, що мені потрібно у вбиральню, коли я зайшла я ледь стояла мені хотілось розплакатись і побігти додому, але я не могла цього зробити, час взяти себе в руки, я вмилась холодною водою, підправила макіяж і направилась до столика.

Вечеря була дуже напружена, до моменту, коли Арсен не запропонував мені потанцювати, ми вийшли в центр залу і почали танцювати, Артур тільки і дивився на мене, Олівія благала його теж потанцювати, але він не подавав жодного знаку уваги.

     -Думаю нам вже час,- перервав мої думки голос Арсена.

     -Так, звичайно, любий.

Ми перепросили в друзів і вийшли з ресторану, я була не в силах йти, все-таки переборщила з вином…

Вибачте, що зникла, буду старатись писати частіше, ваша Лілі:)