Розділ 2. Сама нічого не розумію

Ось і настав час виходити, мені подзвонила подруга:

     -Привіт, ти ще довго? Нас вже чекають,- я вдягнула лосіни і майку з великим вирізом та зверху сорочку, зробила легкий макіяж та вибігла з будинку.

      -Привіт, привіт, так, я уже виходжу.

Ми з подругою зустрілись і вона почала мене розпитувати:

      -Ну розказуй

      -Не розумію про що ти,- сказала я почервонівши.

      -Так вже й не розумієш, куди ти вчора пропала?- спитала вона з ігривою усмішкою.

      -Та у мене розболілась голова і я вирішила піти додому, і Артур вирішив мене підвести,- я не хотіла нічого говорити подрузі, бо я не знала як вона відреагує.

     -Ууууу, Артур значить,- звичайно подруга знала що він мені подобається.

Я просто легко штовхнула її локтем в бік, ми посміялись і пішли до інших. Ми підійшли і привітались з усіма, компанія у нас була велика людей біля двадцяти. Звичайно окрім Артура був і його старший брат Арсен. Артур не зводив з мене очей весь вечір, але від Арсена я отримувала як завжди більше уваги. І ось на годиннику уже третя ранку, у мене уже злипались очі і Арсен вирішив підвезти мене додому. Я погодилась так як він був машиною, а я замерзла. І ось, коли ми вже були біля подвір’я він повернувся до мене і сказав:

      -Ти дуже красива і подобаєшся мені вже давно і я б хотів з тобою зустрічатись,- він так щиро дивився мені в очі, я не знала що йому відповісти тому, що була закохана в його брата, що за іронія…

      -Я… я не знаю що тобі відповісти, мені потрібно подумати…- я була на стільки здивована, і не розуміла що відбувається що це було важко не помітити.

      -Я не буду на тебе давити, я почекаю,- він притягнув мене до себе і поцілував…

Звичайно я не відчувала того, що відчула минулої ночі з його молодшим братом Артуром, але я знала що все відбудеться з ним, ми пересіли на задні сидіння і він тихо спитав шепочучи мені на вухо:

     -Я сподіваюсь я у тебе буду перший,- у мене від його шепоту пішли самітні сирітки по шкірі, було страшно, але чорт, настільки приємно.

     -Так, ти перший,- він глянув мені в очі і знову пристрасно поцілував спитавши:

      -Ти ж не проти?- він був наляканий не менш ніж я.

     -Не проти,- прошепотіла я хрипким голосом, бо з нетерпінням чекала початку нового етапу в моєму житті, і до того ж я була вже на стільки мокра що моя білизна не могла в себе це все вбирати…

Він цілуючи знімав з мене по одній частині одягу, а я розшпиляла його сорочку під якою було шикарне накачане тіло ми обсипали один одного поцілунками після чого він ніжно ввійшов в мене від чого я застонала настільки голосно, що він затулив мені рот поцілунком, було спочатку трохи боляче, але потім я не могла забути це відчуття ще довго…

Коли ми закінчили, я вдягнулась, він поцілував мене на прощання. Коли я прийшла в будинок я прийняла холодний душ в мене по тілу були незрозумілі поколювання, я не розуміла що зі мною відбувається, мені подобався Артур, але також мені подобалась увага Арсена і через те, що сьогодні відбулось між мною і Арсеном мене запутало ще більше. Брати Гадсон вони зведуть мене з розуму…