Це все життя

Колись…

Привіт, не бачилися ми багато років,
Ти подзвонив, а я не знаю, що казати…
Болить, та ні, усе пройшло, я вивчила уроки…
Ти вислав фото, я не буду ображати.
Колись ми були друзі, так вважала,
Та то була лиш гра в одні ворота.
Ти виснажив мене, я геть пропала,
Пройшло, як Фенікс з попелу повстала.
Не хочу бачитися я, пробач, ти зайвий.
Життя тебе нічого не навчило.
Ти думав світиш всім, як бог Ярило…
Та сам осліп у власному же сяйві.
Ти із минулого для мене, як примара.
Так, довго в мене ще Душа боліла.
Та все пройшло, загоїлася рана.
Про тебе спогадів я майже не лишила.
Не бачилися ми багато років,
Усе на краще, то й не треба починати.
Ти подзвонив, а я не знаю, що казати,
Я сильна, слабшого не буду ображати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше