Це все життя

Колишні друзі…

Не хочу вас не бачити, ні чути…
Всі ті, кого я рідними вважала.
Ви всі брехливо називались друзі…
Допоки я вам рани лікувала.

А як мене саму біда спіткала,
Я запитала: Де ви, рідні люди?
А тиша мені в відповідь лунала…
Не сподівайся, помочі не буде.

Кудись розбіглися, як наче та малеча,
Всі ті, для кого значення не маю.
І роблять вигляд, що мене не бачать,
Коли раптово погляд зустрічаю…

Не ображаюся на вас, ви ж просто люди…
Всі ті, кого я рідними вважала.
Не хочу більше бачити і чути…
Але я миру вам усім бажаю.

Подобається

#2799 в Різне
#716 в Поезія

Відредаговано: 26.03.2023