Це все життя

Я так жалію…

Сиджу вже довго в темряві і тиші,
До поки не відчую тебе мама…
Не можу роздивитися обличчя,
І тільки-но гадаю, де ти саме…
Чи ти напевно десь у Девакхані,
Чи може ти літаєш наді мною…
Я так жалію, що тоді благала,
Коли підеш… не бачитись з тобою.
Я тужу ніччю в темряві і тиші,
Коли мене ніхто не бачить, мама…
Я згадую розгублене обличчя,
Та пробую шукати, де ти саме…
А може ти вже десь живеш у світі,
Все наново, нове життя без болю…
Сиджу, аж раптом, бачу в світлі,
Пройшла повз мене легкою ходою…
І тихій шепіт мами… Я з тобою…

Віра Воля

Подобається

#2716 в Різне
#692 в Поезія

У тексті є: про кохання, про життя

Відредаговано: 26.03.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись