Це все життя

Сни

І засиная, ти гадаєш…
Відкриєш очі зранку,
Чи в новому житті.
То осінь, чи зима, не пам'ятаєш,
Бо ти живеш неначе в забутті…
Заклякло все, понівечений світ,
Заплутався у мареві жахіття…
Той самий сон, а ти благаєш: Відпусти!
А він накрив тебе болючим світлом!
І в чому сенс?
Він щез, подівсь кудись…
Не вирватись, то й плачеш від безсилля.
Ламаються кістки, горить усе,
Ти відкриваєш очі із зусиллям.
Прокинувся? А може в забутті?
Заклякло все в загубленій Душі…
Навіки заплутав у мареві жахіття…
В пекельному полоні сновидінь.

Віра Воля

Подобається

#2716 в Різне
#692 в Поезія

У тексті є: про кохання, про життя

Відредаговано: 26.03.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись