Сьогодні мені знову довелося не піти в коледж. Останнім часом я взагалі там майже не з'являвся. Здається ще трохи, і тоді мене відрахують. Але байдуже, я не тримаюся за це навчання зараз. В мене є справи серйозніші.
Тому я зараз і поспішав на зустріч із Маргарет. Вона має підказати мені, що робити далі. А от і вона, сидить за нашим звичним столиком та чекає. Як завжди прекрасна, проте я ніколи сильно не звертав уваги на неї. Тут в нас суто робота, тому я і не сприймав Маргарет інакше. А ще в моїй голові завжди була Тейлор. Занадто пізно я зрозумів, що закоханий в неї. Ми тоді вже стали не настільки близькими. Думаю, частково це через те, що Лілі постійно говорить про мене не найкращі речі. Але ми з нею будемо разом, я впевнений в цьому.
- Ти запізнився. - різко сказала вона.
Ну що ж, як і завжди. Дівчина була мініатюрна, тому виглядала набагато молодшою ніж була насправді. В Маргарет було довге темне волосся і великі голубі очі. Вона ніби лялька, але зі сталевим характером.
- Вибач, це залежало не від мене. - посміхнувся я. - Але я готовий працювати й далі.
- Прекрасно, тоді почнемо...
#10358 в Любовні романи
#2515 в Короткий любовний роман
#2543 в Молодіжна проза
Відредаговано: 02.09.2021