Раян

Ні, цього просто не може бути. Я не крав той запис музикантів, однак є певні докази, що це моїх рук справа. Хтось хотів мене підставити, і зараз дирекція почала досить серйозне розслідування. В мене була розмова з директором, і він вірить, що це не я. А тому обов'язково знайде винних. Та мене турбувало зовсім не те, що мене можуть відрахувати з коледжу.

Тейлор не повірила мені. Я бачив в її очах такий неймовірний біль, що ладен був вбити кожного, хто причетний до цього. Навіть уявляти не хочу, про що вона зараз думала. Напевно, що всі мої почття це був лише спосіб підібратися до них ближче та все зіпсувати. Тепер ми знову повернулися туди, звідки колись почали. Вона мене ненавиділа. 

І я знав як можна це виправити. Варто було лише знайти винних, і тоді все налагодиться. А поки що я ворог номер один для всього музичного факультету. Тому, коли до мене підійшов Брейден, я очікував, що хлопець мене вдарить. Але він здивував мене, просто присівши поряд. 

- Я знаю, що ти цього не робив. - просто сказав він. - Ти занадто сильно кохаєш Тейлор, аби якось їй нашкодити. 

- А може я удавав почуття. - сумно посміхнувся я.

- Ні, кохання ніколи не можливо зіграти. Я знаю це. - хлопець похитав головою. - І Тейлор має справжні почуття до тебе. Та вона справді вважала, що ти не закохався би в неї. Адже вона інколи буває досить невпевненою в собі. 

- Але це правда. Мені потрібна лише вона, і я би не зіпсував все. 

- Я знаю. І я допоможу тобі. Ми разом знайдемо винних. - Брейден поклав руку мені на плече. - Тому досить сумувати, а вставай. В нас є справи.

- Навіщо це тобі? - не зрозумів я. - Навіщо ти мені допомагаєш?

- Я бачу твої почуття до моєї подруги. І ти мені здаєшся досить не поганим. - хлопець піднявся. - До того ж мене попросила Міра.

Це змусило мене розсміятися, адже така поведінка в її стилі. Та я бачив, що Брейден жартує. Однак головним було інше - він збирався допомогти мені...