Глава 21

Моє життя поступово налагоджувалося. Ми продовжували займатися проектом, однак зараз в нас була досить суттєва перевага, а саме Генрі. В нас з'явилася можливість зняти якісну картинку, і потім це все гарно змонтувати, зробивши такий собі концерт. На ньому будуть представлені всі наші студенти. І це стане нашим козирем. Я досі толком і не знала, чим таким займаються актори й що вони готують, однак я б не стала використовувати наші стосунки з Раяном, аби все розвідати. Хоча Лілі могла б, адже останнім часом в них все ставало гірше. Я лише підозрюю, але щось мені підказує, що це все пов'язано з моїм старшим братиком. Ну от не пройшло в них все, і ці почуття взаємні. Мені подобається Кай, але я більше вболіваю за них з Генрі. Просто я знаю, наскільки мій брат насправді кохає її. Він щиро вірив в те, що поїхавши, зробить її щасливою. Однак сталося все зовсім інакше. І їм, як мінімум, треба поговорити.                                                                                                              

А в нас сьогодні була якраз генеральна репетиція зйомки саме нашого фрагменту. Ми якраз вже підлаштували пісню під нас. Звичайно, довелося попросити допомогти нашого композитора. Але він був тільки радий, адже ми позбавилися Джеймса, якого він так ненавидів. Тепер мені подобалося набагато більше, як все звучало. Хто ж знав, що нам варто було лише попрощатися з другим вокалістом, і все буде чудово. Та все ж я сумувала за своїм другом. Мені завжди було комфортно в його компанії. Та все змінилося, коли він просто пішов, не пояснивши причини. Але я зараз вже не шкодувала про це. Брейден після всього вирішив активно налагоджувати дружні стосунки зі мною, а я й не проти.                                                                                                                                                      

Та все змінилося під час саме зйомок фрагменту, адже я побачила Джеймса, що ніби чекав чогось. І це мені зовсім не подобалося, адже просто не відомо, що від нього можна очікувати. Невже він вирішив піти з коледжу, і зараз прощається? А що, Лілі б це сподобалося. Хоча вона зараз активно зайнята своїм особистим життям, і я просто не уявляю, що відбувається у тій голові. А от хлопець ніби чекав на нас. Та мені це абсолютно не цікаво. Я була зайнята зараз своїм життям та музичним проектом. Вже пройшли всілякі почуття до Джеймса, адже в мене з'явився дехто інший. Та все ж, кивнувши своїм хлопцям з гурту, я підійшла до нього ближче. Хлопець був якимось дуже втомленим та сумним, і я вже не дуже то й впізнавала свого друга, що був поряд у складні моменти.                              

- Привіт. - одразу ж сказав він. - Чув вас, це було досить круто.                                                            

- Так, без тебе стало набагато краще. - не втримався Брейден.                                                            

Я знала, що насправді так думали всі, однак він був самим прямим з нас. Але це прозвучало досить жорстоко. А він хіба не так само вчинив, коли пішов від нас? Якби Рорі не зміг швидко все виправити, ми б просто знялися з участі в конкурсі. І як би це не було негарно, та я була готова його пробачити. Просто це та людина, що була поряд стільки часу.                                                            

- Я радий чути, що у вас все добре. - гірко посміхнувся він. - Тейлор, ми можемо з тобою поговорити наодинці?                                                                                                                                                  

На якусь мить Брейден поряд зі мною напружився, але я лише кивнула. Нам потрібно поговорити нормально, без жодних образ та недосказань. Але побачивши мій погляд, він лише кивнув іншим хлопцям, і вони повернулися до сцени. А ми ж вийшли з репетиційної, опинившись на своєрідній терасі. Сподіваюся якщо Раян дізнається про це, то зрозуміє правильно. Так що ж Джеймс хоче розповісти мені?                                                                                                                        

- Ти справді вирішив залишити музичний факультет? - не вірила я. - На останньому курсі?            

- Я дуже цього хочу, але тут залишилося тільки пів року. Тому доведеться залишитися. До того ж маю деякі плани на майбутнє. - він якось дивно посміхнувся. - Тейлор, я просто зрозумів одну важливу річ. Музика — це не те, що мені потрібно. Я знайшов себе зовсім в іншому, і поки не можу тобі розповісти. Просто не бачу сенсу далі грати роль, обманюючи всіх навколо. А, в першу чергу, і самого себе. Мене дратувало це все вже давно, однак я не звертав уваги. Та в один момент зрозумів, що більше не можу так жити...                                                                                                                                               

Я справді його не розуміла, адже в нього завжди очі горіли музикою. А тепер щось з ним сталося, і мені це зовсім не подобалося. Я вірила, що хлопець просто був не при своєму розумі тоді, і зараз просто отямився. Та реальність була зовсім не такою. Йому і справді це все набридло. І як я раніше могла не помітити таке ставлення друга до цієї сфери. Невже це я така сліпа? Та мені здається, що щось там приховується більше, і в Джеймса немає в планах мені про все розповідати.                              

- Ти мені подобаєшся, Тейлор. - раптово сказав він. - Не лише як друг, а і як дівчина. Твоя простота та емоційність завжди приваблювали мене, та я ніяк не міг наважитися. А тепер вже й запізно. Раян завжди отримував те, що хотів. Проте дивно, що він вирішив зустрічатися з лідером ворогуючого  факультету.                                                                                                                                              

- Не треба шукати в усьому подвійний сенс. - обурилася я. - Ми зовсім не говоримо про наше суперництво в коледжі. Воно залишається лише в цих стінах. А він... він справді кохає мене...