А у Тейлор дуже мила мама. Звичайно, коли я йшов сюди, то вже уявляв як розкажу батькам все, що думаю про їх доньку. А особливо про наш поцілунок на вечірці. Не думаю, що вони б за це її похвалили. Взагалі мені дуже важко дістався її адресу. Доведеться дівчину з приймальні повести в ресторан, але на тому все і закінчиться.
Та коли я побачив її маму, що була у інвалідному візку, всі погані думки пропали. Судячи з розмови, я зрозумів, що ця жінка дуже сильно любить свою родину, і я просто не зміг їй розбити серце. Тому і збрехав про те, що ми з нею друзі та знаходимося в дуже добрих стосунках. Вона ж мені розповідала про Тейлор, коли дівчана увійшла до будинку. Ще трішки і вона би мене розірвала.
Та все ж мені вдалося піти звідти цілим. Та я впевнений, що не раз з'явлюся у цьому домі. Нам ще ж проект разом робити, а я в тому дуже добре розбираюся. А от в Тейлор, здається, є якісь проблеми, адже минулого року оцінка дівчині далася дуже важко.
Але так не хотілося звідси їхати. Тут жило щастя та любов, я відчував це. Так не схоже на мій дім та моїх батьків. Нехай і на мить, та я поринув у це відчуття. Сподіваюся, що колись в моїй родині буде так само...
#10344 в Любовні романи
#2507 в Короткий любовний роман
#2548 в Молодіжна проза
Відредаговано: 02.09.2021