Глава 28:

Я боялася обертатися, цей голос я не чула два роки, Хлоя занепокоєно топталася на місці стискаючи сильніше руку Девіда, а я просто дивилася в одну точку і боялася обернути голову.
-Брат, як ми давно не бачилися-привітався Девід та настала незручна тиша.
-Привіт Ксюшо!- почула дівочий знайомий голос позаду, але не розібрала його.

Повільно обертаючись я побачила Джесіку, а тоді я заглянула в ці рідні очі і не могла відірвати погляд він них, серце з шаленою скорістю забилося і я ледь себе стримувала, щоб не обійняти все-таки я все ще його кохаю і буду кохати, як тяжко це усвідомлювати, але мене покликала Хлоя.

-Ксюш, там Ед з Юною прийшли. Ходи привітаємося!- а я просто приклеїлася до цього місця, тому вона мене взяла за руку та повела в дамську кімнату.

Вона мене зразу обіняла.
-Злюка? Чи як він тебе там називав- я лише усміхнулася- тільки не плач, він кохає все ще тебе...
-Ти знала, що він тут буде?
-Так- вона опустила погляд.
-Я його все ще кохаю його- тихо сказала я.
-Я знаю, а тепер випрям спину та гордо піди до них, покажи, що тебе це не зламало. Нехай та Джесіка подавиться.
-Ти права!

Ми вийшли та зі всією біллю всередині я натягнула усмішку та встала біля Девіда, бо Ян десь зник. Дивно, але Джесіки теж не було... Девід запросив Хлою на танець і ось за два роки ми залишилися на одинці, я не знала, що йому сказати тому просто мовчала.
-Потанцюємо? Надіюся цього разу ти не відтопчеш мені всі пальці- я посміхнулася та вагаючись прийняла його руку.

Його гарячі пальці лягли на мою шкіру, наче і плаття не було і ці дотики і за два роки пропалюють мою шкіру, нічого не змінилося, а я в свою чергу поставила руки на його шию. Він нахилився до мого вуха.
-Моя злюка, з днем народження! Цього року нажаль без жаб, але якщо хочеш я і це організую-я засміялася.
-Ні, дякую. Обійдемося без жаб)
-Скільки часу не пройде ти всерівно будеш моєю маленькою злюкою...
-Я вже не твоя-мій настрій вмить впав.
-Я знаю, що ти його не кохаєш! І це я сьогодні побачив!
-Цікаво як?
-Ти його ні разу за вечір не взяла за руку і ні разу не дивилася на нього як колись дивилася на мене.- я підняла свої очі до його.-Ось так- на мої очі одразу накотилися сльози. -Тільки не плач, я цього не витримаю. Їдемо з Хлоєю і Девідом святкувати твоє день народження в клуб, як тоді?
-А твоя дівчина чи вже жінка?
-Вона мені ніхто, взагалі вона напросилася піти зі мною і я мав побачити твою реакцію тому погодився. 
-Тоді їдемо - сказала я йому на вухо і як тоді зачепила мочку вуха кінчиком язика, а він лише взяв мене за руку та потягнув мене до машини, де на нас вже чекали Хлоя і Девід. Значить вони це все придумали...

Ми приїхали в клуб і я взяла Майкла за руку, бо вже два роки я не була в таких закладах.
-Я боюся!
-Чого?
-Не знаю, просто є якийсь страх всередині.
-Тепер завжди я з тобою і тобі немає чому хвилюватися. - він поцілував мене в губи так солодко як колись я не могла ними насолодитися сповна тому так ми простояли хвилин 15.

Зайшовши в клуб ми пішли і ту саму кімнату, що і два роки назад де вже все було накрито, а потім ми пішли танцювати. Після чудового вечора ми попрощалися з Девідом та Хлоєю, і вирішили зустріли сонце з Майклом, ще залишилося 20 хвилин.

Ми всіли на моєму улюбленому місці на лавочці та я занурилася в його теплі обійми.
-Мені цього так не вистарчало- сказала я.
-І мені, але тепер в нас ціле життя попереду. Мені тільки 20, а тобі 19. Так що ми ще встигнемо насолодитися один одним.
-Я тобі хочу дещо сказати, те що я сказала тоді тобі це була не правда, я просто хотіла щоб ти мене зненавидів і тобі було легше пережити наш розрив, ну і ще цей лист з Флориди...
-Я подавав заявку ще літом, до знайомства з тобою. Я б тебе тут не залишив би. А те що ти мені сказала, мені взагалі не було легше. Я дуже страждав, через це.
-Майкл, мені здається тут всі слова лишні, окрім одних. Я тебе кохаю!
-І я тебе! Ти моя кохана злюка!- я його поцілувала солодко та пристрасно в губи, як і два роки назад...

Раді за Ксюшу і Майкла?