Глава 27:

Через два роки*

-Ксюш, це плаття тобі не підійде! Давай краще ось це поміряй- сказала Хлоя, дивлячись на мене в шовковистій бордовій сукні.
-Ми так ніколи цю сукню не виберемо!
-Давай, менше слів, більше діла.

Я вийшла з приміричної в легкому голубому платті в підлогу з відкритою спиною та розрізом на нозі.
-Беремо!- заверещала Хлоя.- Ти будеш найкращою на цьому балі!- так, завтра відбудеться бал маскарад на який я іду разом із своїм супутником.

Ми з Яном одружилися, але ми в дружніх відносинах, я ще ніколи його не цілувала, не говорячи про щось більше... Розлуку з Майклом я переживала цілий рік, і це було все дуже складно, але Хлоя і Емма мені дуже допомогли. Майкл того ж дня забрав документи з нашої школи, та поїхав довчитися у Флориді, від цього було ще більше боляче. Чому я тоді його не зупинила і не сказала, що кохаю його більше аніж когось іншого в світі. Чому не сказала наскільки він важливий для мене? Він це частина мене...  Але серце його відпускає, я накінець то почала жити і відпускати його. Мені здається, що я його вже забула, і якщо ми зустрінемося не буду розчинятися в ньому як два роки назад.

Закінчивши покупки я поїхала додому де на мене нажаль ніхто не чекав... Я завжди мріяла мати щасливу сім'ю з собакою, щоб коли ти приходив додому тебе зустрічав коханий та діти, але нажаль мене зустрічає пустий будинок... Я знаю, що Ян зараз з якоюсь дівицею, але мені всерівно... Я розумію, що він чоловік і того чого не даю йому я, він шукає на стороні...

Наша домогосподарка приготувала смачну вечерю, та повечерявши я пішла в свою спальню. Я б хотіла готувати сама для коханого, але цього кохання в мене ніколи не буде, лише спогади... Я знаю, що себе мучаю цими спогадами, але нічого не вдієш, я згадую всі наші щасливі моменти з Майклом ....

Хлоя з Девідом дивлячись ні на що разом, ось це справжнє кохання. Я дуже за них щаслива, бо вони створені один для одного.

З цими думками я й не помітила як поринула в сон.

-Ксюшо, до вас приїхав візажист та стиліст, прокидайтеся!- сказала наша домогосподарка, а я їй лише кивнула та встала з ліжка.

Три години наді мною чаклували майстри,  але результатом я була дуже задоволена. Я одягнула своє нове плаття та туфлі і образ виглядав просто чудово. Я не могла відірвати від себе погляду, але тут мені зателефонувала Хлоя.

-Привіт!- закричала вона мені в трубку.- Сонце, тобі вже 19, в тебе ще все життя попереду, так що банальностей я бажати не буду. Просто будь щаслива! Це саме головне.
-Ну якщо ти мені жаб не подаруєш, то буду.
-Ну Ксюш, навіть в таке свято ти згадуєш про нього...
-Все, більше не буду- я посміхнулася їй- Дуже дякую за привітання, а зустрінемося ми вже на балі.
-Гаразд, папа, бо до мене як раз приїхав візажист.
-Папа.

Тут в мою кімнату відчиняються двері і заходить Ян, він був одягнений у вишуканий костюм, який доволі гарно підчеркував його підтягнуте тіло.
-З днем народження!- він мене по-дружньому обійняв.
-Дякую. 
-Ти вже готова?
-Так, але ще 3 години. Так що можемо ще поснідати!
-Снідати ми сьогодні будемо не вдома, ходімо.

Я прихопила сумку та маску і вийшла з будинку разом з Яном і всіла в його машину. Приїхали ми в ресторан, той де ми з ним останній раз сиділи з Майклом, від того часу я там не була... На очі наверталися сльози, але я стримувала їх.

Ми увійшли в середину та як на зло всіли саме за цей столик, але вигляду я не подала. Я замовила собі лише легкий салат та шампанське. 
-Ян, можна запитання?
-Звичайно.
-Звідки ти знайомий з Майклом?
-Ти справді хочеш це знати?
-Так.
-Я його колишній кращий друг.
-Чому колишній?
-Тому, що він переспав з моєю дівчиною, від того часу я в кохання і не вірю. - я враз замовкла, та потягнулася за шампанським. 
-Ти в цьому впевнений?
-Чесно, вже ні. Це сказала мені вона, а він казав, що вона його звабила і щось йому підсипала, але мені начхати вже на це.
-Ти її кохав?
-Так. А ти його ще кохаєш?
-Я не знаю...
-Все давай поміняємо тему і вип'ємо за твої 19.
-Давай- ми випили вміст бокала та поїхали в котедж який знаходився за містом.

Вийшовши з машини я одягнула чорну маску з мереживними ставками та ми попрямували в середину. Там на мене напала з обіймами та привітаннями, Девід теж мене привітав, але дуже дивно себе поводив.

Ми почали всі жваво розмовляти як я почула до болі знайомий голос поззаду.
-Привіт! Ви як?