Глава 26:

-Привіт- сказала я тримаючи в руках бутилку вина.
-Я бачу сталося, щось серйозне, що ти приїхала в пів на п'яту ранку.
-Впустиш?
-Звичайно.

Я скинула одяг та пішла в її кімнату, а вона з бокалами за мною. Я налила нам двом в бокал червону рідину та всіла на її ліжку.
-Через два місяці я виходжу заміж, а Майкл їде вчитися в Флориду!- випалила я на одному подисі.
-Заміж?
-Так- по моїх щоках покотилися сльози.
-Ні, ні! 
-Так, Хлоє, так! В мене немає іншого вибору розумієш, а Майкл мені навіть не сказав, що подав заявку в Флориду і буде там навчатися. Хлой, я закохалася до втрати голови, пам'яті... Я ніколи такого не відчувала, як з ним, розумієш? Він той самий... Я так думала- прошепотіла я.
-Я навіть не знаю, що в такій ситуації можна сказати- вона мене просто обійняла.

Ранок*
Мій телефон розривався від надокучиливих повідомлень та дзвінків.
-Ксюша, якщо ти зараз не виключила цей телефон, я його викину і це не жарти.
-Ага.

Я взяла телефон і тут було 30 пропущених та більше 50 повідомлень, але на жодне я не відповіла.

-Хлоя, давай вставай і збирайся. Нам в школу пора.
-Вже встаю!- сказала вона і продовжила спати.

Я зробила швидко макіяж та поїхала до себе за рюкзаком, залишивши Хлою одну.
Приїхавши в школу я зайшла в середину та направилася в роздівалку як тут мою руку перехопили.
-Ти де зникла? Чому трубки не береш?
-Мені потрібно було побути на однині..
-Ксюша, що сталося? Що змінилося за два дні? 
-Багато чого...
-Я не здивуюся, якщо ти закохалася в того ...- я йому крізь сльози усміхнулася.
-Закохалася...- він нічого не відповів, а просто пішов - в тебе ще більше, дурачок - прошепотіла я, щоб він не почув.

Я не хотіла зробили йому цим весіллям боляче, тому краще буде, якщо все вийде саме так... Нехай він думає, що я просто бездушна, але я його кохаю всім тілом та душею і хочеться мені обійняти тільки його зараз.

Сльози потекли рікою і я підбігла до нього.
-Зачекай! -він обернувся - Можна я тебе на останок хоча би обійму?-не дочекавши відповіді я прижалася до нього всім тілом, щоб знову почути цей запах, запах ванілі..... Він відсторонився та пішов, а я просто впала на коліна і почала сильно ридати, але до мене підійшла Хлоя та почала мене заспокоювати, але цей душевний біль нічого не заспокоїть. Моє перше і останнє кохання йде, а я просто дивлюся йому у слід і крім запаху ванілі нас більше нічого не пов'язує...

Все, я втратила шанс на кохання, але я йому хочу подякувати за те, що я з ним пережила, він завжди був тим самим... Тим хто мене покохав з моїм характером і недоліками, тим хто не побоявся стати у мене першим знаючи всю правду, тим хто кохав мене не дивлячись ні на що....

Майкл:
Я прокинувся з ранку, але біля мене нікого не було. Я думав, що вона сніданок готує тому пішов на кухню, але там її теж не було, і в душі тихо... Дивно це все.

-Емма, а де Ксюша?
-Ти мене питаєш?- почув я голос з кімнати.- Вона спала з тобою, а не зі мною. Хоча я чула, що вночі двері відчинялися, я думала це сон, але напевно ні.
-Я тобі залишив гроші на столі, замовиш поїсти, а я їду в школу. Потім зустрінемося. Бувай.

Приїхавши в школу я зразу направився в роздягальню, але як раз біля неї я побачив Ксюшу. Я розвернув її до себе.

-Ти де зникла? Чому трубки не береш?
-Мені потрібно було побути на однині..- з нею щось не те...
-Ксюша, що сталося? Що змінилося за два дні? 
-Багато чого...
-Я не здивуюся, якщо ти закохалася в того ...- я надіюся вона зараз скаже ні, але чому вона усміхається та ще й крізь сльози?
-Закохалася...- що??? я остопорів, але потім не сказавши ні слова розвернувся та пішов, вона ще щось сказала але я не почув.

Моє серце роз'їдала біль...
-Зачекай! -крикнула Ксюша і я обернувся, можливо це просто жарт? - Можна я тебе на останок хоча би обійму?- вона притулилися до мене своїм тендітним тілом та почала обіймати, а в мене ще сильніше серце стискалося від болю, що я не зможу більше її ніколи обійняти, поцілувати, зігріти... Тому я просто відсторонився та пішов, я чув як вона плаче і мені було дуже тяжко, щоб не обернутися, але я стримався, тим більше бачив, що вже біжить Хлоя, сама з слізьми на очах.

Я всів в машину та відкрив свої повідомлення, щоб написати Еммі, але тут мені висвітлилася повідомлення про те що я прийнятий в університет. Цю заявку я ще надсилав літом, до того ще як почав вчитися в цій школі, але можливо це моя доля?
 

Невже це кінець? 

Ставте зірочки та пишіть коментарі якщо чекаєте на продовження ❤️