Глава 18:

Майкл:
Пройшло 2 місяці:
Я вже другий місяць приходжу до неї, а вона в комі. Я їй розказую про все, що в мене відбувається в житті, а вона мовчить... Я не звик бачити таку Ксюшу беззахисну, я привик бачити ту дівчину якій тільки, щось не сподобається почне тебе обзивати, бити, але добру душу яка порадить тобі як вчинити правильно. Я скучив за нею.

Зараз я сиджу і тримаю її тендітну та ніжну руку, але вона ніяк не реагує.

-Ксюша, мені тебе дуже не вистачає!- сказав я і в цей момент підійшла та сама медсестра яка два місяці назад погрожувала мені охороною!

-Майкл, зараз будуть ужасні новини, але не нароби дурниць! Якщо через тиждень вона не вийде з коми від неї відключають апарати.
-Ні, любі гроші. Я вірю, що вона прокинеться.
-Та тут справа не в грошах, тут справа в тому, що немає ніяких зрушень, а людей поступає все більше і більше. 
-Ну придумай щось! В неї батько цього не переживе.
-Я постараюся, але нічого не обіцяю, а зараз вже йти, бо час відвідин вже скінчився.
-Я вечером ще прийду.
-Але будь ласка не спалися як минулого разу, а то мене можуть з роботи вигнати, що я впускаю посторонніх до пацієнтів.
-Добре.

Я підійшов до Ксюші та нахилився до її обличчя. Поцілувавши її в щічку я промовив їй на вухо:
-Вже скоро, скоро все буде добре.

І попрощавшись з медсестрою пішов до машини.

Ксюша:
Я прокинулася і відчула різку біль в голові. Розімкнувши очі я побачила перед собою лише білу стіну. Мені дуже хотілося пити і я побачила на тумбочці воду, але потягнувшись за нею я оббесилено впала. Я побачила кнопку та нажала на неї і до мене в палату на скільки я зрозуміла зайшов лікар.

-Добрий день! Ви прокинулися це чудово, ваш наречений буде дуже щасливим!- наречений?
-Що трапилося зі мною?- я прошепотіла, бо не могла нормально говорити.
-Ви 2 місяці тому попали в аварію.
-2 місяці?
-Так, як ви себе почуваєте?
-Води...
-Ох так, звичайно- він допоміг мені надпити. 
-Я зараз повідомлю вашим родичам, що ви прийшли в свідомість.
-Повідомте тільки матері, а всім іншим я сама скажу.
-Гаразд, якщо вам щось потрібно нажимайте на кнопку. - лікар вийшов, а я просто лежала і мені нічого не хотілося. Лише зустрітися з тими очима неначе океан...

Через 20 хвилин знову відчинилися двері і це вже була медсестра.
-Як ви себе почуваєте?
-Та погано я себе почуваю, ви 15 хвилин назад питалися про мій стан.
-Просто ваш хлопець так хвилювався за вас...
-Хлопець?
-Ну Майкл, він кожного дня приходить до вас. Доречі був він буквально годину тому. Ви відпочивайте я ще зайду.
-Гаразд.

**
-Доню! - мама накинулася на мене з обіймами.
-Задушиш -прошипіла я.
-Як я скучала. Боже донечка навіщо ти поїхала вночі?
-Так потрібно було... Як батько?
-Батько хвилюється за тебе, але він думає, що ти зараз відпочиваєш в Нью Йорку, ми йому не казали, що ти потрапила у аварію, бо лікар казав, що він цього може не пережити.
-Мамо, я тебе так люблю.
-І я тебе!

В палату зайшла Хлоя.
-Вона прокинулася- почала говорити Хлоя і в неї текли крокодилячі сльози.- Моя Ксюша жива - вона підбігла до мене та вже акуратніше обійняла.
-Добре дівчатка не буду вам заважати, а до тебе доню я завтра прийду!)
-Бувай мамо!
-Папа.- мама вийшла з палати і ми залишилися удвох з Хлоєю.
-Як ти? Тебе щось болить?
-Тільки голова.
-Ми всі так переживали... Майкл вже знає?
-Ще ні!
-Ну так давай йому подзвонимо!
-Нехай це буде для нього сюрпризом.

Ми говорили аж до вечора і тоді попрощавшись Хлоя пішла, а я лягнула спати, я така замучена була.

Майкл:
На вулиці вже доволі темно і я залізаю у вікно на першому поверсі, яке відкрила медсестра потім я прямую до сходів і йду на третій поверх, заходжу у палату і закриваю двері з середини. Цей план ми придумали коли я дуже хотів залишилися з Ксюшею і вибору в нас іншого не було.

Зайшовши в палату і закривши двері, вона все так і лежала. Я підійшов до неї та взяв за руку.
-Мені казали, що ти все чуєш так що не знаю чи міг би я колись тобі зізнатися, що ти одна з найдорожчих людей у моєму житті і я  хочу, щоб ти була зі мною завжди поряд. Не знаю чи це кохання, чи прив'язаність, але мені добре поряд з тобою. Ксюш я скучаю, повертайся до мене! 
-Я тепер поряд з тобою - сказала вона, а я остопоріла. Це мені почулося чи вона справді прокинулася??
 

Як вам глава? Я дуже рада, що Ксюша вже прокинулася, а ви?