Глава 11:

(Від Майкла)

Зараз я стою у їдальні та слухаю про мега круте побачення. Чесно аж смішно з них, бо я ж знаю, що кохання не існує, це всього навсього прив'язаність до людини. Але вони і справді дивляться один на одного таким поглядом... З моїх думок мене вивів голос Ксюші. Піднявши очі вона стояла зі своїм ботаном, як ж він мене бісить. Так би і хотілося йому в пику дати.

-Привіт- сказала Ксюша.
-Привіт
-Так що в тебе таке термінове?- спитала Ксюша.
-Емм-зам'ялася Хлоя.
-Ми просто хотіли парне побачення...-допоміг їй Девід.
-Ох, ну чудово. А Майкл що тут робить?- ох і про мою персону згадала.
-Взагалі то я мав іти зі своєю коханою, але зараз вона з якимось ботаном.- сказав злим тоном я.
-А ну звичайно Хлоє ми прийдем. З Беном. Бен тоді давай в четвер до мене! Тим більше ніхто нам не буде заважати, бо я буду одна.А сьогодні підемо з Хлоєю та Девідом.- це вона про що зараз?
-Добре- він погодився, а я йому кинув злий погляд.
-Ну ось і чудово, ми підемо бо мені потрібно ще дещо обговорити з Беном! А тебе Хлоя чекаю в роздягальні.

Коли вона вийшла з Беном з роздягальні я вирішив за ними йти, а вони всього навсього попрощалися і розійшлися. Але тут мені прийшло смс від неї.
-"Ну, що "коханий" і як мати таку дівчину?"

Я зупинився біля неї та різко обернув до себе і наблизився, щоб поцілувати. Не знаю навіщо я це робив, але мені так хотіла впитися в ці пухкі губи.
-Ні, нас Бен може побачити- ага значить так...
-Мені начхати- сказав я та притиснув її до стіни і з напором поцілував, мої руки ковзали під її кофтою і це було якось приємно, чи як?

Коли ми зупинилися вона почала важко дихати.
-І навіщо це було? Тут ж нікого немає!- а й справді навіщо?
-Можливо я цього хотів? - це єдине, що мені спало на думку їй відповісти та обернувшись пішов.

А йшов я до Бена. Зараз він мені все швиденько розкаже. Я спеціально чекав поки він піде в туалет і коли він зайшов я пішов за ним слідом та закрив двері.
-Що ти робиш?- спитав мене хлопець.
-Ти спиш з нею?
-З ким?
-Не притворяйся!- я крикнув на нього.
-Я не розумію про кого ти!
-Про Ксюшу.
-Про мою ученицю?
-Так ви в рольові ігри граєте?
-Ні, ти все не так зрозумів ... Я її підтягую по математиці.
-І все?
-І все!
-Але всерівно, щоб в школі я тебе поряд з нею не бачив і сьогодні ти нікуди не йдеш, зрозуміло?
-Т-так- я вийшов з туалету та в мене назрів план.

Я зателефонував своїй старій подрузі, яка може вивести з себе кожну дівчину та ще й заставить ревнувати. Звичайно я ще не впевнений, що хочу бути з нею, але дивні відчуття всередині з'являються.
 

**
Ну, що гра починається. Коли Ксюша пішла, Анетта ( так було звати мою подругу) сказала, що потрібно піти до неї і, що вона чула, що вона хотіла на колесо огляду.

Я підійшов та накинув їй свою куртку на плечі. Як можна так нехтувати своїм здоров'ям?

-І чому ти не пішов?- спитала вона не обертаючись.
-Не хотів. А ти?
-Не мала з ким поїхати, а одна боюся-ну і чому вона мовчить? Але я ж був не один, як би вона мені б сказала?-Навіщо ти зараз прийшов до мене? Вони ж всі прекрасно знають, що це все гра і нічого більшого? Навіщо ця куртка?
-Ходи- я схопив її за руку та повів до колеса огляду, не хочу що небуть пояснювати.
-Ну і куди ми йдемо?
-Побачиш.

Ми зайшли в кабіну і вона поводила себе дуже відсторонено. Але коли колесо застрягло вона схопила своєю ніжною долонею мою руку.

-Чому воно не їде?- спитала вона мене.
-Ну таке буває, ти висоти боїшся?- на що вона кивнула.
-І коли воно вже поїде?
-Хвилини через 4.

Я розумів, що їй страшно тому поглажував її руку, а вона сиділа із закритими очима.
-Все буде добре- шепнув я їй на вушко від чого вона відкрила очі і подивилася на мене.

Я так захотів її поцілувати... Вечірнє небо, ми на висоті пташиного польоту, я тримаю її руку і тут я направляюся до її вуст вона закриває очі і колесо різко їде і тоді Ксюша швидко забрала свою руку, а коли ми вийшли так взагалі десь зникла і побігла кудись.

Дорогою ми всі розмовляли про школу, вони мені розказували про всіх вчителів, як з ким поводитися, але Ксюша мовчала...
-Майкл, мене ноги болять! Зроби щось!- ми це зазделегідь придумали, а це подіяло...
-Ну звичайно, які ж дуринди одягають туфлі на актраціони?- оййй, а хтось ревнує... Я взяв її на руки та поніс.

Я всів поряд з Анеттою, а навпроти сиділа Ксюша . Я кидав неодноразово непомітні погляди але на одному з таких погладів вона зловила його і ми 2 хвилини сиділи і дивилися один одному у вічі.
-Я хочу додому! Відвези мене!- сказала Аннета, а я підвівся.
-Зараз- ми вийшли з кав'ярні не попрощавшись, бо я планував ще повернутися.

Я її провів до таксі.
-Аннет ти як завжди не перевершена! Зіграла свою роль ідеально.
-Ну що не зробиш для друга, але дівчинка не погана, так що постарайся не зробити їй боляче.  Бувай!
-Бувай - ми обійнялися та вона сіла в таксі і поїхала.

Коли я напрявлявся в кафе побачив як йде Девід з Хлоєю і попрощавшись з ним пішов до Ксюші, вони сказали, що вона ще залишилася. В вікні , я побачив, що до неї причепився якийсь хлопець і вони про щось мило розмовляли.

-Даш хоч номер?- звичайно, що дам...я поставив йому на плече руку.
-Вона вже зайнята- сказав я, а хлопець нічого не сказавши пішов і я всів на його місце.
-І що ти тут робиш? Свою качку в борделі залишив?
-Я прийшов, за тобою, а її на таксі посадив і вона поїхала.
-Бачиш за мною можна було і не йти, бо було б кому провести.
-Я бачу з того нічого не вийде тому давай так до мого випускного ти граєш роль моєї дівчини, а в свою чергу я тебе не буду зачіпляти цілий рік і потім зникну назавжди з твого життя оскільки планую переїхати в іншу країну.- як на мене це чудовий план, я не знаю навіщо вона мені... Але мене тягне до неї, а так рік порозважаюся і все...
-Чому я маю погодитися?
-Повір для тебе так буде краще!- але реально чому?
-А як же Бен? Як я його покину?
-Я знаю, що з Беном ви займаєтеся тільки математикою.
-Ну ну - вона хитро усміхнулася, а якщо цей ботан мене надурив?. - Навіщо, щоб цю роль грала я?
-Ну бо ти доволі симпатична. І в школі до мене не будуть чіплятися і батьки будуть спокійні, що я взявся за голову.
-Ну тоді і у мене є умови... За весь період наших "відносин" ти не можеш з жодною іншою дівчиною переспати та навіть поцілувалися і ще ти будеш грати роль і для моїх батьків, але не простого хлопця, а майже нареченого -я такого не очікував.
-Ого, ну і тоді і ти дотримуйся цієї умови. І зроби так, щоб Хлоя повірила в наші відносини, а про Бена я сам подбаю.
-А їм навіщо брехати?
-Так буде для них краще.
-Ну добре.