Це моя історія

Ти...Вампір?

--Ти вампір.-- Більше ствердно ніж питально сказала я.--Чому тоді ти не чіпаєш мене,Едварде?

Едвард мовчав. Він дивився мені в очі і мовчав.

Здавалось, він хоче щось знайти в них.

Ми довго стояли у тиші.

Ця тиша... Вона була такою густою, тяжкою ...Вона проникала у мозок, як наркотик.Хотілося бігти, але ця мука приносила насолоду...

Едвард окинув мою фігуру. Я стряла в самих лише шортах і футболці. На вулиці було холодно, але я не відчувала цього.

-- Хочеш чаю?

Я сама не чекала від себе такого. Це не я промовила, а щось змусило мене.

Хлопець виглядав здивовано.

-- Ти всіх, хто тебе намагався убити, додому на чай запрошуєш.

Я промовчала, лише розвернулась і пішла.

Едвард поспішив за мною...

Подобається

#4439 в Сучасна проза
#2597 в Жіночий роман

Відредаговано: 02.06.2019