Це моя історія

Ти...Вампір?

    --Ти вампір.-- Більше ствердно ніж питально сказала я.--Чому тоді ти не чіпаєш мене,Едварде?

   Едвард мовчав. Він дивився мені в очі і мовчав.

Здавалось, він хоче щось знайти в них.

  Ми довго стояли у тиші.

 Ця тиша... Вона була такою густою, тяжкою ...Вона проникала у мозок, як наркотик.Хотілося бігти, але ця мука приносила насолоду...

  Едвард окинув мою фігуру. Я стряла в самих лише шортах і футболці. На вулиці було холодно, але я не відчувала цього.

  -- Хочеш чаю?

  Я сама не чекала від себе такого. Це не я промовила, а щось змусило мене.

    Хлопець виглядав здивовано.

-- Ти всіх, хто тебе намагався убити, додому на чай запрошуєш.

    Я промовчала, лише розвернулась і пішла.

Едвард поспішив за мною...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше