Анонімне повідомлення

   Попиваючи чай подруга розповідає, як вона вперше зустріла того чоловіка. Ева підтримала її...
— Подруго, все в порядку – поплескуючи легенько по плечі каже подруга – Я завжди з тобою, тобі нічого переживати
— Мені не хотілося від тебе це приховувати, просто... – переживаючи казала дівчина
— Не переживай, я все розумію. – підтримуючи подругу каже Ева — Давай пошукаємо новеньке місце, яке ми можемо відвідати завтра – посміхнулася подруга — Знаєш, якщо казати по секрету, то я вже хотіла взламати його пристрої, щоб дізнатися, що тоді трапилося – глянувши в очі подруги сказала та посміхаючись
— Серйозно? – здивовано глянула на неї подруга — Нічого собі, заради мене ти б пішла на таке
— Хехе – посміхнулася Ева — Я просто не хотіла, щоб якийсь хлопець зруйнував нашу дружбу, тому хотіла дізнатися все таємно – винувато сказала та
— Облиш, наша дружба вічна разом ми й у вогонь і у воду – з посмішкою глянула подруга
— Так, це точно. – з посмішкою глянула подруга. — Нам би знайти місце де ми можемо погуляти. Може знаєш якийсь храм, замок або красивий сад. Ті місця в котрих ми були такі чудові, що хочеться глянути більше, не дарма ж ми приїхали сюди на курорт
— Наскільки я пам'ятаю в нас залишився місяць й ми повернемося так?
— Угу, не хочеться додому. – з сумом сказала дівчина —  Тут так чудово
   Наталя шукає в інтернеті цікаві місця в Японії й на очі їй потрапляє красивий замок з садом. Вона показує картинки на телефоні своїй подрузі й каже:
— Що думаєш про замок Хімедзі його ще називають замок білої чаплі. – з надією подруга дивиться в очі Еви
— По картинках місце чудове – переглядаючи картинки каже дівчина — Гаразд йдемо туди. Цей сад може стати місцем де ми зможемо сховатися від тих хто переслідуватиме нас.
— Угу – радісно з посмішкою сказала дівчина — Тоді може знову пікнік?
— Я не проти, було б чудово. – дівчина перечитувала інформацію про замок — Глянь це звучить цікаво
Стаття:
"...спочатку замок був побудований як бойове спорудження й хитромудрі японці придумали величезну кількість всяких прийомів і лабіринтів, покликаних заплутати нападників, вивести на помилковий слід і збити з пантелику. Так, у сімнадцятому столітті, за вказівкою чергового власника, навколо замку був розбитий сад – спіралеподібний лабіринт. Там були вузькі проходи, повороти та численні тупики – поки противник бродив по таємничому лабіринту захисники замку могли безперешкодно обстрілювати його з бійниць..."
— Звучить справді цікаво – перечитавши сказала дівчина, після чого глянула на подругу яка світилася від радості їй аж стало лячно, що задумала її подруга — Тільки не кажи, що хочеш водити мене по лабіринту
— Звичайно – дівчина хитро посміхнулася
— Ну ні, ми там загубимося. Ти так не думаєш?
— Уу, не заблудимося зараз є карта тому...
— Добре, я зрозуміла підемо. З тобою так важко мати справу..
— Що ти маєш на увазі – здивовано глянула подруга
— Я маю на увазі те, що тебе важко відмовити блукати по таких місцях. Бачу, ти любиш губитися – посміхаючись сказала подруга
— Хаха. Гаразд, фільм починається
   Дівчата дивляться свій улюблений фільм. Його жанр жахи й називається "Закляття"
   В цей час хлопці продумують план подальших дій.. Хлопці говорять по телефону й вирішили продумати план. Вони все, ще хочуть спіймати їх та повернутися вже разом як пара, а не як холостяки.
— Алло. Чуєш Арсен, ту таке діло
— Яке? – спокійно запитав хлопець — Хочеш відстежити куди вони підуть далі?
— Ого, та ти ванга дружок – здивовано озвався той — Молодца, думаю в тебе є знайомий, який це може зробити ні?
— Хм.. – недовго думаючи він відповідає — Думаю так – тут хлопцю на телефон приходить сповіщення від аноніму — Ану чекай тут хтось написав – прочитавши повідомлення він хотів донести хорошу новину — Андрюха, я знаю куди вони підуть
— Що? Звідки? – здивовано мовив хлопець
— В палац Хімедзі. Мені прийшло повідомлення від аноніма, здається він хоче, щоб ми знали про це – з насмішкою сказав Арсен
— Чудово, тоді завтра зустрінемося перед палацом
— Домовилися

Лист від аноніма:
"Я знаю, кого ви шукаєте й можу допомогти, вони підуть завтра о 9 ранку до палацу Хімедзі або інша його назва палац білої чаплі."

Хлопець в роздумах, адже невідомо чи це правда, чи це підстава й звідки цей анонім знає, кого вони шукають. Все це було настільки дивно, що навіть довго думав над цим. Через деякий час він вирішив прийняти це як належне й відпустити, але щось в його душі підказувало, що тут щось не так...