Таємнича людина. Особистість розкрито

Цей чоловік один з багатих людей цього міста й ім'я йому Аарон Шмідт. Він володіє двома великими та багатьма дочірніми компаніями, його статус один із найвищих у всій Японії. Що ж він робив біля Святині? Нікому не відомо. 

— «Чи слід мені казати хто він, чи навпаки промовчати?» – подумала дівчина, глянувши на свою подругу зі стурбованим обличчям, її подруга помітила погляд й запитала

— Щось не так? В мене щось на обличчі? – не розуміючи ситуації зі здивуванням запитує подруга 

— Та ні, все гаразд – з фальшивою посмішкою відповіла та — Ти справді хочеш знати хто він?

— Мм.. Так, а що є якісь проблеми? – стурбовано глянула на неї

— Та ні, просто.. я не впевнена, що тобі варто його шукати.. – стараючись приховати свою стурбованість каже та

— Справді? – дівчина глянула на подругу розуміючи, що вона щось приховує — Чому б тобі просто не сказати хто він? Тим більше ти ж мене порятуєш, якщо щось буде не так, вірно?

— Так... ти права, я можу тебе врятувати, але я сумніваюся, що врятую тебе від нього – «Була не була.. розповім.., а там застережу її» — Його звуть... Аарон Шмідт, можливо ти чула про багатого чоловіка який у свої двадцять вже досить хороший бізнес, той хто ще з шістнадцяти отримав свій перший капітал.

— Що?... Це він.. 

— Ти знайома з ним? Ти зблідла, невже... – не встигши закінчити речення перебила її подруга

— ... Я.. я не можу тобі цього розповісти 

— «Чому вона приховує? Це щось зв'язане з ним? Можливо це щось не хороше, або те, що не можна розповісти? Мені потрібно розібратися з цим.» — Чому ти просто не розповіси мені, те що трапилося між ним і тобою? – все ще стурбована реакцією подруги на ім'я цього чоловіка

— Я не те що не хочу, я просто не можу.. – старанно приховує своє занепокоєння дівчина

— Не можеш? Гаразд, я більше не питатиму – стурбованим поглядом глянула дівчина — «Зазвичай я не лізу в чужі справи, але схоже цього разу мені потрібно це зробити» — Нат, пішли до мене, подивимося кіно? – стараючись забути про ситуацію з посмішкою запитує дівчина

— Чудова ідея, проте я змушена відмовити, вдома в мене ще багато справ – здивована пропозицією, проте відмовила стараючись приховати стурбованість.

— Що ж, гаразд.. – подруга ще більше занепокоїлася

Дівчата розійшлися по домах, кожна у свій будинок... Наталя згадала про ту зустріч два роки тому..

Два роки тому

Дівчина поверталася додому темним провулком так, як було вже досить пізно. Вона затрималася.. Пробігаючи через провулок, тоді ще була сильна злива вона побачила хлопця, який лежав, а на його плечі була рана від патрона.. Дівчина тоді сильно злякалася побачивши його, проте як вчили в школі треба було діяти швидко. Щоб надати домедичну допомогу. Вона йшла по пунктах які їй добре запам'яталися.

— Ей, хлопче ти там живий? – стурбовано запитала вона здалеку. 

Не почувши відповіді вона оглянула місце чи не має нічого, що могло б нашкодити їй, вона підійшла до хлопця на цей раз акуратно плескаючи його по щоці — Ей – все ще стурбована  дівчина перевірила чи він дихає — Слава Богу! Він ще живий – стурбованість все ще залишалася, проте не було часу, щоб зволікати. Дівчина швидко набрала у швидку назвала адрес, травму... А доки чекала швидку надала домедичну допомогу. Через те, що рана була на плечі, нічого з собою вона не мала, а рана все ще кровоточить. Вона власними руками намагалася зупинити кров. Приїхала швидка допомога та реанімувала потерпілого. Наталя поїхала з ними, тому, що переживала за те чи виживе він. Приїхавши до лікарні його одразу відвезли в операційну, щоб витягнути патрон, після чого його переселили в палату. Наталя часто відвідувала його. В один з таких днів він прокинувся й перше, що він побачив це її обличчя. Вона сиділа на кріслі та дрімала. Коли вона прокинулася в перше чергу запитала його як він себе почуває...

— Ви в порядку? Як ви себе почуваєте? – стурбовано запитувала дівчина дивлячись йому прямо в очі 

— Вже все гаразд, завдяки вам – з сарказмом дивлячись в її очі та посміхаючись сказав чоловік — Дякую, що врятувала мене, але нікому не говори, що я був ранений і те, що я був у лікарні.

— Гаразд, тоді в обмін на це я б хотіла знати, хто ти – з цікавістю запитує дівчина

— Гаразд. Я Аарон Шмідт... – чоловік коротко розповів їй хто він та, що стало причиною його поранення натомість дівчина пообіцяла, що нікому не розповість про це. 

Повернемося в теперішній час 

Дівчина думала над тим чи розповідати подрузі звідки вона його знає, чи краще залишити це в секреті оскільки обіцяла. Та все-таки вона подумала, що подрузі можна довіряти й розповісти. Дівчина дзвонить Еві...

— Алло. – сказала Ева

— Алло. Привіт! – радісно сказала дівчина — Пропозиція подивитися кіно ще в силі? Я маю новини для тебе 

— Ооо, чудово. Звичайно в силі з нетерпінням очікую того, що ти хочеш мені розповісти. – дівчина рада чути, що подруга хоче їй розповісти щось

— Тоді я прийду до тебе через дві години – радісно сказала та

— Гаразд, чекаю 

Повісила трубку. Дівчина обдумувала чи розповідати подрузі аж два дні. Через два дні вона зателефонувала й нарешті вирішила розповісти, те що не слід було... Але ситуацію це не міняє, в будь-якому випадку є сумніви, що та людина пам'ятає її. Вдягнувши плаття та причесавшись дівчина направилася до подруги. Підійшовши до дверей її радісно зустріла подруга...

— Проходь – з посмішкою сказала та

Дівчина зайшла в дім. Нарешті подруги зустрілися й нормально поговорять. Ева зробила чаю для себе та подруги, вони сіли на диван й попиваючи чай...