Дружні пригоди

Одного прекрасного весняного дня в Токіо під прекрасним рожевим деревом названим Сакура зустрічається пара молодих людей. Дівчина сиділа під цим деревом та малювала, на папері вона передавала свої емоції їй дуже подобався цвіт сакури. До неї підійшов хлопець..

— Ей, дівчино! Чо тут сидиш, а? 

— Дня доброго, невиховане створіння. Чого треба прекрасним днем, чи ж бо хочете настрій зіпсувати? 

— Ти глянь, яка борза знайшлася, за таку нахабну поведінку поцілую в губи – з лихою посмішкою сказав хлопець.  

— Один дзвінок, любчик. 

— Без проблем. 

— Алло, Ева ту така сітуейшн, код чорний. 

— Щя буду. 

Ева прийшла по виклику подруги

— Оце створіння заважає мені, розберешся?

— Ноу проблеме. – вдарила раз, другий ну і кінець хлопцю ну не в прямому сенсі. Ну і пішов він куди подалі.

Ішов, ішов, але зупинився і подумав..

— А як так то? Продув блін дівці. Єма, треба вернутися. 

І вернувся та від дівчат ні сліду.. бігав по саду як дурень, але дівчат так і не знайшов. Тим часом дівчата сиділи в кафе та мило балакали. Пробігає мимо та бачить їх у вікні, забіг і починає..

— Альо гараж.. — не встиг ще фразу закінчити як почув 

— Тут тобі не гараж, ліг і котишся звідси. - відповіла подруга Наталі 

— Ти ким себе представляєш, дівчисько? - він замахнувся на неї, та тут появляється Арсен 

— Ти як дозволив собі підняти руку на дівчат, ні, ну не подумайте, я просто це не підтримую.. 

— Чо, чувак, ти ще хто? Що це за пройдисвіт? - запитав Андрій 

— Я, смерть твоя - відповів Арсен - І вмазав йому добряче, так що той за щелепу взявся 

— Леді, я вже мабуть піду - сказав Сєня і пішов. А той ще довго свою щелепу поправляв.

Поправив кілька раз і каже..

— Ох, бля. Що за йоб його. Якийсь чел появився нізвідки й свалив. Ото я лоханувся..

Арсен пішов, дівчата дивилися як той щелепу поправляв і він такий помічає їхній погляд 

— Со вилупилися? Є на що дивитися? - грізно промовив він 

— Є, тварин вивчаємо ось спостерігаємо за однією..

— Ева, достатньо. Ми ітак його замучили ідемо звідси - милим голосом промовила Наталія. 

Андрюха почув цей ніжний та милий голосок і його серце тріпнуло..

— Бля, що зі мною. 

Тим часом дівчата пішли по магазинах. То шимпанзе скрізь ходило за ними й тоді воно згадало, що програло дівці..

— Бля, я ж хотів помститися вот щя нападу. - І почав підбігати до дівчат з залізною палкою в руках. Біжить, підстрибує, Ева закриває свою подругу, щоб вона не поранилася і закриває очі чекаючи на удар, але з'являється якийсь чел і лапає той прут руками, як думаєте хто? Так це був наш знаменитий герой Сєня, не підтримувач знущань з дівчат. 

— Прекрасні леді ви як? - дівчата кивнули та відійшли в сторонку. Вони були глядачами того, як Арсен б'є Андрюху. Та так що його мати рідна не впізнає. 

— Ну що догрався, падло двоноге?

— Ти це бля мені, підор?

— Єбало затулив, ато зараз зуби повибиваю.

В кінці битви, Сєня був цілий, а в того була побита мордашка, на мить це здавалося смішним. Кров з носа в Андрюхи й через це вона у Сєні на руках і трохи на обличчі.

— Міледі, тепер ви в безпеці, бувайте - І пішов. А той поправляв щелепу, злобно дивився на них і лишився як псих промовляючи 

— Я до вас доберуся!

Після цих слів він пішов подалі. Хоча й пішов думати він не особливо хотів та його примусило те, що завжди коли він хоче їх атакувати появляється так званий герой Сєня. 

— Що цьому бля недо герою треба? Що він за скотина така? Любить ж він людям палки в колеса вставляти. А цей прекрасний ніжний голос дівчини, я хочу знову його почути, але та бішена дівка не дасть. А якщо я... хе-хе. Буде весело! 

Дівчата гуляють під дощем, вони ходять вуличками заходять в магазинчики, веселяться на повну котушку. І тут вони бачать то шимпанзе, ходить за ними як хижак який досліджує здобич та підбирає час, щоб напасти. В голові продумав план. Дівчата як ні в чому не бувало виходять, а то шимпанзе накидається і тут знову появляється знаменитий герой Сєня, але на цей раз Андрюха хапає Еву і штовхає в бік героя, вони падають, а він хапає Наталію і тікає. 

— ЄС, я зміг! Ухуу. Він біжить з дівчиною на руках вона його б'ю руками старається зробити так щоб він відпустив, та він біжить з задоволеним мордашкою, тим часом ті двоє підіймаються й Ева хоче бігти за подругою та її зупиняє Сєня.

— Чого тобі за ними бігти, ти що не бачиш що він все це продумав і що він закоханий в неї 

— Закрий рота, навіть якщо так, я не дам йому її забрати 

— Краще скажи, як тобі мої бакенбарди 

— -__- 

— Що не подобається? Тим часом в Андрюхи вже втомилися ноги та він призупинився, поставив дівчину, (в провулку) та притулив до стіни  

— Дівчино, подаруй мені свій перший поцілунок. 

— Я тебе не знаю, з тобою не зустрічаюся і ти мені не хлопець. Тоді з якого перепугу? 

— 🗿, бля точно. Ну тоді тепер ти моя дівка. - готовий цілувати, та дівка стає йому на ногу він кричить від болю, а за цей час вона намагається втекти, він оклемався та догнав її й поцілував лице дівчини після поцілунку було здивоване 

— Ти офігів, невихована тварюка, та я тебе до чортової матері в пекло посилаю, та моя подруга тебе вб'є! - розлючено мовила та. 

Тим часом подруга яку затримує псевдо герой. Псевдо герой не зміг надовго затримати Еву і вона побігла на виручку своїй подрузі. За цей час повернемося до Натусік і Андрюхи. Що в них там твориться? Андрюша вкрав перший поцілунок у дівчини яка кричала на нього.. Прибігає Ева і бачить як її подругу Андрюша притулив до стінки вона біжить стрибає і ногою йому в морду він відлетів, а за цей час Ева взяла Нату за руку та побігли, та не тут та було, псевдо герой прибіг до Андрюхи та зговорився з ним. Тепер в цьому поєдинку 2х2, двоє дівчат проти двох хлопців при цьому довгоногих. Їм потрібно десь сховатися доки не пізно. Доки вони біжать глянемо що там в хлопців