Пролог

Я йшла коридором університету журфаку. І пила з улюбленого термозу, чай, який привезла мені тітка з Німеччини.

А ще я листувалась зі своєю новою подругою Роксаною, з нею познайомилися цього літа. Вона прикольна та цікава людина. І дружить із нею вже три місяці з початку літа.

Вже осінь, початок навчального року. Як же я не хотіла йти до університету… Це щось! Батько казав, що купить мені машину, головне, щоб я добре вчилася.

Зараз я зустріну свою подругу Мілану, яка щодня мене обіймає та розмовляє корейською мовою. Вона велика фанатка аніме, а ще любить дивитися дорами. І часто водить мене до своїх клубів, де збирається людей п'ятдесят, і вони кажуть дуже дивні звуки та слова.

Пам'ятаю, як вона мене зводила на їхню анімешну вечірку-маскарад. Я звідти бігла як ошпарена, коли до мене причепився якийсь чорнявий хлопець із дивними словами корейською чи китайською мовою. А чорт його знає.

Я відриваю погляд від телефону та бачу...

Дівчина Сергія, друга Миші Вересова, цілує самого Мішку. Я  рота відкрила від несподіванки та шоку.

Мишко відразу відривається від дівчини.

- Ти що робиш ідіотка! Вже зовсім розум втратила! - прокричав Міша. У коридорі нікого не було, і це чула та бачила тільки я. Тому що я приходжу в універ досить рано, щоб трохи погуляти ним. Ви б знали, яка атмосфера в пустому університеті, де тільки ти, улюблений чай, та перші спалахи сонця. Як вже ви зрозуміли, університет в нас відкривають дуже рано. Чому? Не знаю.

- Але я люблю тебе! Я хочу бути з тобою! - заголосила вже дівчина.

Міша стиснув зуби і притиснув її до стіни.

- Ще раз таке скажеш, я тебе зі світу зганяю і твоїх подруг заодно. А якщо кинеш Сергія, я зроблю з твого життя пекло. І не смій про цей момент йому говорити! - І тут він її відпускає і його голова повертається до мене. Його бурштинові очі вп'ялися в мене своїм злим поглядом.

Не знаю що я роблю, але я обертаюся, і біжу з усієї сили геть.

Вибігаю з універу, і йду до парку. Там сиджу на лавці і думаю, у що я вже влипла. Як завжди! Мені везе на якусь безглузді пригоди, щось типу того. Одного дня до за мною так один безхатько біг, думаючи що я вкрала в нього гроші, яких у нього і не було.

Поправила своє коротке волосся. Я доторкнулася до кінчика носа, і похитала головою. Так я завжди робила в дитинстві, коли в мене були якусь проблеми.

Ох, Даша, Даша. Знову в тебе все шкереберть.