Хто такий Андрій?

Хто такий Андрій? Угу. Добре. 

Андрій — менеджер з продажу в інтернет-магазині Еліка-онлайн. Він не поганий менеджер. Можливо навіть один з кращих, якби не своєрідний підхід до роботи. За показниками продажів він стабільно входив у ТОП-3 менеджери щотижня, але третина його заробітку стабільно йшла на штрафи. Серед тім-лідерів навіть була гра — «Бінго Андрія». Гра полягала у тому, чи зможе хтось з менеджерів зібрати три головних штрафи підряд — запізнення, грубість клієнту, суперечка з тім-лідом. Названа на його честь гра через те, що єдиним кому це вдавалось був Андрій. Тім-лід Андрія Соня давно би вже звільнила його, яки би не інша гра серед тім-лідів — «Андріїв страйк». Десять продажів максимальних курсів підряд. Ніхто не міг цього повторити. Андрій ніби народжений для перемовин телефоном — глибокий впевнений голос, словниковий запас із серії — «А він справді багато читає», і, що важливо для менеджера з продажів, вміння жонглювати термінами, словосполученнями, аргументами. В КЦ навіть ходив жарт про те, що якби Андрій проводив телефоном перемовини з терористами, Голівуду нічого було б знімати. Він — створений для цієї роботи. 

Тім-ліди? О, це ледь не найпривілейованіші люди в КЦ. Їх робота ще крутіша, бо має ті самі переваги, що в менеджерів, але їм не треба продавати. Натомість, кожен з них керує своєю групою менеджерів. Навіть їх робочі місця кричали про те, хто тут бос. На відміну від менеджерів, вони не тіснитися в салатових боксах зі старими компами та не сиділи на звичайних офісних стільцях. Вони гордо височіли на подіумі за великими столами в надиво зручних ергономічних кріслах. З подіуму тім-лідів було видно все, що відбувається в КЦ — від пробіжки в стилі Pacman до відвертого ухиляння від роботи розмовою з колегою через бокс, а не з клієнтом. 

Всього було три тім-ліда — Соня, Руслан та Катя. Кожен з них починав свою карʼєру в салатовому боксі з фрази: «Добрий день! Магазин Еліка-онлайн. Слухаю вас». Руслан вже через місяць робити стрибнув на подіум. Це було півтора року тому. В КЦ навіть ходить легенда, що на його минулому міці роботи, у сумнівному КЦ, він продав амулет кохання, так, він таким займався, не за 399 грн, а за 14 тисяч гривень. Він часто розповідає цю історію своїм менеджерам, коли ті жаліються, що — «Клієнт сказав, що в нього немає грошей і це дорого. Тому я не продав», як приклад того, що клієнт, як і будь-яка людина, бреше. Хоча підтвердити правдивість історії про амулет неможливо, її ніхто не піддавав сумнівам. Можна точно сказати, що Руслан хороший менеджер з продажів, просто так його б не підвищили.

За часів давніх засновників, інвесторів та директорів, багатостраждальний новий КЦ чекав героя. І прийшла вона, загартована працею на фондовому ринку — Ксе… Ой, ні. Катя. Хоча вона випромінює вайб принцеси-воїна. Катя працює в КЦ від самого його відкриття. «Я підняла це КЦ!» — повторює вона під час ледь не кожної робочої суперечки. Але це не пусті слова, бо ж саме її менеджери стабільно посідають перші місця у ТОПі. Так, у Соні в групі є Андрій, але у Каті є ціла група таких «Андріїв». Щоправда, вони часто змінюються. Катя звільняє їх ледь не щодня. Те, як вона поводиться зі своїми менеджерами, нагадує військовий табір десь у стародавній Спарті. Тільки в метафоричну яму Катя кидає не негарних хлопчиків, а тих, хто виграв у «Бінго Каті». Так, так. Ще одна гра між тім-лідами. «Бінго Каті» — це три розмови, які не завершились фразою: «Дякую за замовлення!» — підряд. От так от. Суворо, якщо чесно. Але (тут повинен бути смайлик, який розводить руками). 

Шість місяців тому Соня востаннє сказала: «Добрий день! Магазин Еліка онлайн. Слухаю вас». Після розмови з клієнтом, яка завершилась фразою: «Дякую за замовлення!», до Соні підійшов Віталій — директор КЦ, і тепло її привітав з підвищенням. Соню тоді це дуже здивувало. Вона думала, що оберуть Максима. Він і довше працює, і показники має вищі ніж вона. Вже на першій робочій зустрічі Соня допетрала чому обрали її, бо Катя, у своїй манері з відлунням фондового ринку, прокоментувала Максима як цінне надбання. Не крутого співробітника, а надбання, бо в нього високі аппрув і середній чек. Перекладаю — більшість його розмов з клієнтами завершуються продажем за значно вигіднішою ціною для компанії. Таких як Максим підвищують рідко, буквально якщо просто немає з кого обирати. А поки вибір є — підвищують таких як Соня, впевнених середняків. Ну а «Максими» продовжують приносити надприбутки компанії. Соні дісталась половина групи у спадок після її тім-ліда Дениса, який просто зник. Буквально. У вівторок він ще роздавав своїм менеджерам поради, а в середу його неможливо було знайти навіть у соцмережах. Його групі сказали, що в нього невідкладна сімейна справа і серед них, до завтра, оберуть нового тім-ліда, половину залишать новенькому чи новенькій, а решту розформують по групах Каті та Руслана. Саме так Каті і дісталось надбання, разом ще з трьома менеджерами, яких вона звільнила на наступний день. До Руслана потрапила та сама Марина з Миколою. А подруга Соні Мія і ще пʼять операторів лишились Соні. Десь через два тижні до них долучився Андрій. 

Поява Андрія в КЦ схвилювала багатьох, бо не кожен день можна побачити серед стажерів симпатичного накачаного хлопця. Стажери у відділ продажу інтернет-магазину — це ідеальна ілюстрація інклюзивності, бо немає значення як виглядає менеджер чи скільки йому років, клієнт його лише чує. Тому серед стажерів були і пенсіонери, і діти від 16 років з дозволом від батьків у руках. Чомусь часто на стажування приходили таксисти. Можливо задля реалізації навичок спілкування набутих у таксі, або їм просто набридало бачити пасажирів. Але так само лавиною як вони приходили в КЦ, такою ж лавиною і уходили з КЦ, бо їм набридало бачити перед собою не дорогу Києва, повну заторів, а комп, нехай і такий же старий як їх Daewoo на якому вони таксували. Тому поява молодого та спортивного Андрія і викликала жвавий інтерес. А коли Андрій починав говорити, кількість схвильованих його появою зростала. Мію його поява дратувала. Вона чудово розуміла, чому Соня запросила його працювати, з раціонального погляду. Він, за чутками, має класний досвід у продажах, хоч і датований останнім роком, що сумнівно виглядає. Соні в групі не вистачало класних менеджерів. Скілів Мії недостатньо, та й Мія може піти, щойно знайде якусь роботу повʼязану з літературою. Тому Соня і згадала про їх спільного, назвімо його, знайомого, Андрія. Але з емоційного боку — Мія сердилась на подругу, адже цей самий спільний «знайомий» Андрій, два роки тому, обрав швидкий кайф та забуття, а не свою, на той момент, дівчину Мію. От так от. Тоді вона марніла на очах, адже була повністю поглинута ідеєю «Врятувати Андрія!». Він наркотики обрав, а не її. Якось так. Десь через рік після їх розриву він зник. Мія навіть не думала про нього. Їй навіть було начхати на поодинокі чутки які доходили від спільних знайомих про те, що Андрій повернувся з рехабу і став заробляти шалені гроші на крипті чи ще чомусь. Її це не хвилювало, бо він — це минуле, а вона активно будує своє майбутнє. І тут стратегічне рішення подруги повертає його в її життя. Виграла від цього тільки Соня, в якої + 1 ТОП продажник. Не щоб як у Каті чи Руслана, але вже щось. Соню точно не звільнять за низькі показники групи.