8

Тітка Лілія зустріла Меллінію, та якраз шукала Розу і Уляну.

- Привіт, Мелланіє. Навіщо ти шукаєш дівчат, які зі мною працюєш?

- Я, може, хочу їм допомогти виконувати людські бажання.

- Ти ж тільки шкодиш їм, не потрібна така допомога нікому.

- Знаєш, негативний досвід також може дечому навчити. Я шкоджу тільки тим, хто має лихі наміри. А добрим людям я допомагаю. Я не добра і не зла фея, я навіть не Новорічна фея, а фея справедливості.

- Але ж шкодити людям це не дуже добрі методи.

- Отже, якщо не хочеш допомагати мені, то давай так: ти не заважаєш мені, а я не буду заважати тобі й твоїм помічницям.

Після цього Меллінія просто розчинилася у повітрі.

Уляна і Роза летіли до гори, потім у печері знайшли сережки, кожна одягла по одній, побачили де  знаходяться мама і дівчинка, полетіли до неї і віддали зілля, вона випила і видужала.

У кінці усі люди, яким допомагали феї, подякували їм за допомогу, а Уляна і Мирослав пішли гуляти, весь день спілкувалися.

2 січня Уляна повернулася додому, розповіла про свої пригоди батькам, виявилося, що батько знав про те, що відбудеться, адже тітка Лілія казала, що забере племінницю, коли їй буде вісімнадцять років і навчить її творити дива.

Нарешті батько Уляни зміг поспілкуватися із сестрою, у цьому їм допоміг дар Уляни переміщатися між світами. Цієї ночі сталися дива, Уляна тепер кожного Нового року здійснює дива раом із новою подругою Розою і тіткою Лілією.

До речі, Мирослав і Уляна стали хорошими друзями, а згодом і парою.

Роза працює у редакції дитячої газети, після цієї ночі вона написала серію казок про дива, Уляна їй допомагали.