Це було зимою
7
Дівчата готують цілюще зілля для дівчинки, варили три одини, потім перелили його в одну з баночок і полетіли шукати гору Нейдайне, шукати кришталеві сережки.
Дорогою дівчата зустріли Меллінію, вона давно ворогує із тіткою Лілєю, але дівчата про це не знають.
- Привіт, дівчата. А куди ви летите?
- А хто ви така? Ми не розповімо вам про свої плани, - відповіла Уляна.
- А дарма, може, я вам хочу допомогти, - сказала Меллінія, упевнена, що дівчата їй точно розкажуть, куди прямують.
Роза узяла Уляну за руку і вони відлетіти якнайдалі від Меллінії.
- Уляно, ти помітила, що думки цієї жінки від нас чомусь приховані? А це означає, що ми не знаємо, які у неї наміри добрі чи лихі. Треба якнайдалі від неї триматися, - тихо сказала Роза.
- Ти права, - полетіли собі далі, а найкраще давай виключемо тітку Лілю.
Дівчата натисли на камінці, які лежать у їхніх кишенях і сказали:
-Лілю, прийди.
Перед ними з'явилася тітка Ліля, вона здивована:
- Дівчата, чому ви обидві одночасно мене покликали? Було б достатньо, якби мене покликала одна з вас.
Дівчата пояснили, чому вони так зробили, тітка Лілія нахмурилася.
- Це може бути Меллінія, моя давня суперниця. Вона теж хоче бути Новорічною феєю, але творить тільки зло. Так, дівчата, летіть далі, а я сама з нею поговорю.
Тітка Лілія полетіла в протилежну сторону від тієї, куди летять дівчата.
#2752 в Фентезі
#712 в Міське фентезі
Відредаговано: 19.12.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
