Це було зимою
1
На вулиці зима, Уляна разом з мамою і татом готується до Нового року.
- Улянко, а ти знаєш, що у новорічну ніч можуть ставитися дива? - запитав тато.
Дівчина здивовано поглинула на батька і сказала:
- Тату, ти ж дорослий чоловік, а віриш у дива? Я від тебе такого не очікувала.
- Леоніде, справді, що ти, в дитинство упав? - запитала не менш здивована мама Уляни у чоловіка. Він, завжди розсудливий чоловік, раптом таке говорить.
Леонід посміхнувся і сказав:
- А от дарма ви так кажете.
Уся сім'я продовжила підготовку до майбутнього свята.
Уляна не розуміє, що сталося з татом.
Ближче до вечора уся сім'я сіла за новорічний стіл, вручили подарунки, це були золоті сережки і книга, яку я давно хотіла прочитати, побажали всього найкращого. Дівчині вручили два подарунки, адже у неї сьогодні день народження, їй виповнилося вісімнадцять років.
Після опівночі Уляна зайшла у свою кімнату, спати дівчині зовсім не хочеться. Раптом вона побачила невідому істоту, вона підійшла і узяла дівчину за руку, вони опинилися у невідомому будинку. Уляна побачила жінку, яка варить якесь зілля.
- Вітаю тебе, Уляно. Нарешті ти опинилася тут, - доброзичливо сказала жінка, вона посміхається.
#2646 в Фентезі
#700 в Міське фентезі
Відредаговано: 19.12.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
