Глава 1

Ну ось вересень місяць ... Я тільки вступила до університету на філфак. І тут я йду ні кого не чіпаю мене різко хапають за руку і тягнуть на невідомому напрямку і все б нічого якби це не був Він. Він вчиться на 3 курсі його звуть Кузнєцов Микита по батькові я не знаю. Він улюбленець всіх дівчат, красивий, багатий, високий, але ось тільки навіщо йому я? Он недалеко Королева університету стоїть. Так що щось я захопилася...

Куди ти мене Куди ти мене тягнеш? - Запитала я, зовсім не радіючи Він посміхнувся і сказав:

- Знайомитися. Я розгубилася.

У сенсі знайомитись? З ким? І навіть не зрозуміла, що сказала в слух

- З моїми батьками - так легко сказав він. Я почала видертися, які батьки? Він що з глузду з'їхав.

- Відпусти мене! Навіщо мені з ними знайомитись? Але він мовчав і просто тягнув мене. Ось ми вже на парковці. І недалеко від машини стоїть гарна доглянута жінка. Ось ми до неї підійшли І вона готує

- Чи не вже ти вирішив познайомити мене зі своєю дівчиною? Я була в шоці

- Так, мам знайомся це ... І тут я зрозуміла він навіть не знає як мене звуть,

- Мене звуть Ліля - вирішила представитися я вирішила представитися я Він же стояв і не знав що сказати

- Пробач мам, я злегка розгубився Сказав він

- Ліля це моя мама Кузнєцова Олена Володимирівна

- Приємно познайомитися Ліля - по-доброму усміхнулася Олена Володимирівна. А вона краще ніж її зарозумілий синок подумала я -

І мені приємно познайомитися

- Приходь до нас сьогодні на вечерю - запропонувала Олена Володимирівна

- Мам, хороша ідея, але у нас плани

- Які ще плани? - І подивилася то на мене то Микиту Олена Володимирівна.

І тут Микита вже не знав що сказати, це було видно з його обличчя. І тут він хотів уже щось відповісти як Олена Володимирівна сказала: - Так, плани все перенести сьогодні вечері

- строгим голосом наказала Олена, Микита постояв подумав і сказав:

-Приїдемо сьогодні на вечерю. Треба як то буде викручуватися

- Мам, у скільки вечеря? - Запитав він, поки я була у своїх думках

- О восьмій, чекаю вас. А мені вже час їхати у справах. До вечора

- До вечора Олена Володимирівна - сказала я. вона думає що я твоя дівчина?

- Ти мені просто перша трапилася - знизав він плечима - Перша?! - Зло крикнула я Блін, он же Настя стоїть, не міг її познайомити. Вона й рада була б...

- Ні, Настя тупа, як курка. Вона б за мною скрізь ходила і казала що ми зустрічаємося. А ти тут не давно, на мене не дивишся. Значить тобі все одно хто я, ось і вирішив.

- Тобто ти шукав хто за тобою не бігає.

-Куди по тебе заїхати сьогодні? - За їхати це ще навіщо? - сказала я, він же не серйозно

- Ну мамо, ж покликала нас на вечерю. Якщо я з тобою не з'явлюся вона образитися. - Сказал я -У мами хворе серце, вона дуже хотіла познайомитися з моєю дівчиною. І якщо ти не приїдеш вона засмутитися

- Гаразд, але це єдиний раз, добре?

- добре - погодився він

Микита

Я довго думав як знайти собі дівчину та швидше. Але все було не так просто, за мною в університеті бігало багато дівок, але їм просто потрібні гроші, клуби, але не я. Мої роздуми перервав дзвінок телефону дзвонила мама.

Вона розглядала маму зі здивованим поглядом і захопленням .Ми підійшли до мами і там почалося ...

- Чи не вже ти вирішив познайомити мене зі своєю дівчиною? - Почала говорити перша мама.

- Так мама знайомся це ... - І тут я завис тому, що навіть не спитав як її звуть. Просто вилетіло з голови.

- Мене звуть Ліля - представилася вона.

- Прости мам, я злегка розгубився - сказав я - Ліля, це моя мама Кузнєцова Олена Володимирівна

- Приємно познайомитися Ліля - мама була рада знайомству з Лілею.

- І мені приємно познайомитись з вами
- Приходь до нас сьогодні на вечерю - яка вечеря, я її навіть не знаю, подумав я.
- Мам, гарна ідея, але у нас сьогодні плани
- Які ще плани? - подивилася то Лілю то мене, ніби щось підозрюючи
Я думав що придумати але нічого на думку не спадало
І тут мама сказала:
- Так, плани перенести сьогодні вечеря – наказала мама
Я постояв подумав і погодився
- Добре мам, приїдемо сьогодні на вечерю.
Дівчинка мовчала видно не розуміла, що відбувається
- Мам о котрій вечеря? - Запитав я
- О восьмій, чекаю вас. А мені вже час їхати у справах. До вечора
- До вечора Олена Володимирівна – сказала дівчинка
- До вечора, мам - сказав я
Я вже розслабився, але дівчинка вирішила поговорити
- Що це, щойно було? - Запитала вона
- Мамо моя - відповів я
- Це я зрозуміла, тільки я не зрозуміла, чому вона думає що я твоя дівчина?
- Ти мені просто перша трапилася-знизав плечима я
- Перша?! - Зло крикнула вона
Блін ж Настя стоїть, не міг її познайомити. Вона і рада була б…
- Ні, Настя тупа як курка. Вона б за мною скрізь ходила і казала, що ми зустрічаємося.
А ти тут нещодавно, на мене не дивишся.
Значить тобі все одно, хто я, ось і вирішив.
- Тобто ти шукав, хто за тобою не бігає.
- Так, саме так, гаразд я пішов. Куди за тобою заїхати сьогодні? - Не знаю відмовитися чи ні але все ж таки запитав.

- У сенсі за їхати, це ще навіщо? - Запитала вона
- Ну мамо, покликала нас на вечерю.
Якщо я з тобою не прийду, вона образиться.
- Хах, а мені яке діло? - Сміється вона
Так треба щось вигадати…
- У мами хворе серце, вона дуже хотіла познайомитись з моєю дівчиною.
І якщо ти не прийдеш вона засмутитися - просив я.
Єдиний раз когось про щось прошу.
- Гаразд, але це єдиний раз, добре?
- Добре-згодився я ...а їхати, це ще навіщо? - Запитала вона
- Ну мамо, покликала нас на вечерю.
Якщо я з тобою не прийду, вона образиться.
- Хах, а мені яке діло? - Сміється вона
Так треба щось вигадати…
- У мами хворе серце, вона дуже хотіла познайомитись з моєю дівчиною.
І якщо ти не прийдеш вона засмутитися - просив я.
Єдиний раз когось про щось прошу.
- Гаразд, але це єдиний раз, добре?
- Добре-згодився я ...обою не прийду, вона образиться.
- Хах, а мені яке діло? - Сміється вона
Так треба щось вигадати…
- У мами хворе серце, вона дуже хотіла познайомитись з моєю дівчиною.
І якщо ти не прийдеш вона засмутитися - просив я.
Єдиний раз когось про щось прошу.
- Гаразд, але це єдиний раз, добре?
- Добре-згодився я ...