Розділ 7

Бальтазар, оповитий золотим сяйвом, одним могутнім риком розігнав залишки тіньового туману. Стерв’ятники, не очікуючи такої сили від звичайного кота-перевертня, розлетілися врізнобіч, наче налякані горобці. Але Майстер Оріон усе ще лежав нерухомо, а його золоте перо потьмяніло.

​— Бальтазаре, допоможи йому! — гукнула Майя, підбігаючи до вчителя.

​Вони швидко перенесли Оріона до «Cat's & Cups». Руфус уже чекав біля дверей, тримаючи в руках пучок сухої лаванди та срібну ложечку.

​— Його енергію випили тіньові кадила, — похмуро констатував Руфус, обмацуючи пульс Майстра. — Звичайна медицина тут безсила. Майє, тільки ти можеш це зробити. Тобі потрібна «Кава Відродження».

​Майя завагалася.

— Але я ніколи її не варила! Це ж найскладніший рецепт зі щоденника!

​— У тебе є «Дзеркало», — Бальтазар підійшов до неї і поклав свою велику долоню на її плече. — І у тебе є Сонце.

​Майя глибоко вдихнула. Вона підійшла до своєї вірної кавомашини, яку Промінчик «полагодив» своєю магією.

— Промінчику, мені потрібна твоя допомога. Поклади руки на холдер, але не пали його. Просто дай трохи тепла, як тоді в альтанці.

​Хлопчик слухняно підійшов. Майя почала готувати напій:

1. ​Зерна Ефіопії, що виросли на найвищих схилах (символ стійкості).
2. ​Дрібка зіркового пилу (з амулета Промінчика).
3. ​Крапля меду, зібраного бджолами в садах перевертнів.

​Коли кава почала стікати у філіжанку, вона не була чорною. Вона була кольору світанкового неба — ніжно-рожева з золотими переливами. Аромат був настільки сильний, що навіть квіти на вулиці повернули свої голівки до вікон кав’ярні.

​Майя піднесла чашку до губ Оріона. Як тільки перша крапля торкнулася його, по тілу Майстра пробігла золота іскра. Він розплющив очі й глибоко вдихнув.

​— Смак... справжнього життя, — прошепотів він, підводячись. — Дякую, Майє. Ти справжнє Дзеркало.

​Але радість була недовгою. На екрані телевізора, що висів у кутку кав’ярні, раптом перервалися новини. Замість ведучої з’явилося обличчя чоловіка в масці зі срібним дзьобом.

​— Жителі Мур-Сіті, — пролунав спотворений голос. — Ви переховуєте того, хто належить Темряві. Якщо до завтрашнього світанку Спадкоємець Сонця не з’явиться в мерії, ми вимкнемо електрику та магічне поле всього міста. Почнеться Вічна Ніч.

​Майя відчула, як холоне серце. Вона подивилася на Промінчика, який злякано притулився до її ноги.

​— Вони знають, що ми не віддамо його, — сказав Бальтазар, висуваючи кігті. — Це виклик.

​— Ні, — Майстер Оріон підняв своє перо, яке знову почало слабко світитися. — Це можливість. Тепер ми знаємо, де їхнє лігво. Мерія — це серце міста, і саме там вони тримають Машину Затемнення. Якщо ми її знищимо, Гільдія Тіней розпадеться.

​Майя подивилася на свою команду: на мудрого Руфуса, посиленого магією Сонця Бальтазара, пораненого, але незламного Оріона і маленького Промінчика.

​— Ми не чекатимемо ранку, — твердо сказала Майя. — Ми підемо до них самі. Але спочатку... Бальтазаре, налий усім подвійний еспресо. Нам знадобляться сили.