Розділ 2

Ранок у «Cat's & Cups» почався не з аромату звичайної кави, а з тихих пісень. Промінчик сидів на підвіконні, бовтаючи ногами в яскравих жовтих шкарпетках, і щось мугикав собі під ніс. Щоразу, коли він усміхався власному малюнку на склі, по стінах розбігалися золотаві зайчики, навіть якщо за вікном висіли важкі сірі хмари.

​Майя готувала перші замовлення. Бальтазар, як завжди похмурий, але з особливою пильністю оглядав кожного клієнта, що переступав поріг. Після візиту нічного гостя він не залишав Промінчика ні на хвилину.

​— Майє, дивись! — вигукнув хлопчик, вказуючи на джекпот-машину з кавою. — Вона сумує!

​Майя здивовано підняла брову.

— Сумує? Сонечко, це просто кавомашина, вона трохи забилася через старі зерна.

​Промінчик зіскочив із підвіконня і підбіг до апарату. Він обережно поклав свою маленьку долоньку на металевий корпус. На мить його пальці спалахнули м’яким золотом, і по кав’ярні прокотилася хвиля тепла, від якої зацвів кактус на стійці, що не цвів останні п’ять років.

​— Тепер вона радіє, — задоволено промовив Промінчик.

​Бальтазар підозріло підійшов до машини і натиснув кнопку «Еспресо». Замість звичайної чорної рідини у філіжанку полився напій, що сяяв, наче рідкий бурштин. Коли перший відвідувач — втомлений офісний працівник — зробив ковток, його очі розширилися.

​— О боги... — прошепотів він. — Я ніби щойно прокинувся на березі океану під теплим сонцем. Моя мігрень... вона зникла!

​За п'ять хвилин у кав'ярні вишикувалася черга. Люди шепотілися про «сонячну каву», яка лікує сум і втому.

​— Промінчику, ти неймовірний, — Майя присіла біля нього, витираючи йому носик, на якому з'явилася нова золота веснянка. — Але ти маєш бути обережним. Твоя магія дуже сильна.

​— Я просто хотів допомогти, мамо Майє, — хлопчик притулився до неї.

​Раптом Бальтазар різко обернувся до дверей. Його хвіст (який він забув сховати під піджаком) нервово смикнувся. До кав’ярні увійшла жінка в сонцезахисних окулярах, попри дощ надворі. Вона не замовила каву. Вона просто дістала дивний пристрій, що почав голосно пищати, коли вона наблизилася до Промінчика.

​— Рівень люмінесценції зашкалює, — промовила вона в мікрофон на комірі. — Об’єкт знайдено. Готуйте капсулу.

​Бальтазар перестрибнув через стійку одним рухом, випускаючи довгі чорні кігті.

— У нас перерва на обід, пані, — просичав він, і його голос став звіриним. — І меню вам не сподобається.

​Майя підхопила Промінчика на руки.

— Руфусе! Захисний периметр!

​Бариста натиснув таємну кнопку під касою, і вікна кав’ярні миттєво закрилися важкими магічними віконницями з символами котячих лап.