Мої думки були лише про те, що краще одягнути, чи ми побачимось з Едіком, як швидко я знову полюблю Браєна? І взагалі чому так багато думок? Потрібно думати лише про себе, одягну щось неймовірне хочу щоб на мене всі звертали увагу. Я вирішила одягнути ніжне шифонове плаття і зручні кеди. Мама була уже на роботі тому мені не залишилося нічого окрім як доїхати до школи на автобусі. Я взяла свій рюкзак, зачинила будинок і вийшла з двору. Яке сильне було моє здивування коли я побачила машину в якій сидів Браєн, він чекав мене.
- Скільки можна збиратися, ми запізнимся.
Я оглянусь навкруги щоб переконатися, що це не сон.
- Ти приїхав з іншого кінця міста по мене?
- Так. Немає часу говорити сідай в машину.
Я швидко сіла, моїми думками заволоділа думка " він приїхав лише для того щоб Джез ревнувала". Напевно вони знову посварилися? Чи може розійшлися остаточно?
- Про що ти так замислилася?
Із сміхом в голосі спитав Браєн.
- Та ось задумалася, для чого ти приїхав по мене?
- Як для чого? Ти живеш далеко від школи, а твої батьки їдуть на роботу дуже рано і не встигають тебе завезти.
- То ти тут тільки для того щоб я не запізнилася у школу?
- Якщо чесно то ні.
- Ти тут для того щоб Джез ревнувала?
- Ні з нею все скінчено. Я тут через тебе ти мила дівчина, тому я не дозволю щоб ти їздила до школи на автобусі.
Моє серце охопила паніка ще нещодавно він не звертав на мене уваги, а зараз говорить такі приємні речі. Мені потрібно усе обдумати.
- Ти залишаєш машину біля школи?
- Ні це для лузерів і невдах, я паркуюся в дворі школи.
- То може я вийду тут не заїжаючи у подвір'я?
- Звісно ні ми приїхали разом тому і вийдемо разом. Як пара.
- Як пара? Типу хлопець і дівчина?
- Ну так. А як інакше?
- А ти мене спитав чи я цього хочу? Ти вважаєш що якщо мене підвезти до школи то я відразу твоя дівчина?
- А хіба це не так робиться?
Він розкішною усмішкою подивився на мене чекаючи відповіді. Мої думки перемішалися, я не знала що відповісти, тому я просто вийшла з автомобіля грюкнувши дверима.
- Лізі ти приїхала з Браєном? Він сам запропонував тебе підвести? Про що ви говорили? Ну кажи мені ж цікаво.
- Так Розі я приїхала з Браєном, так це він мене забрав з дому. До речі ти знала що вони розійшлися з Джез?
- Оце так новина. В тебе появився шанс крихітко.
- Я ж просила мене так не називати. Шанс? Я в цьому не впевнена.
- Чому? Думаєш ви просто друзі?
- Я не впевнена чи люблю його. Я зрозуміла що це була не любов, а просто симпатія. Думаєш він потрібен мені?
- Ми обидві знаємо що він не затримується довго з одною дівчиною, але все-таки якщо він зможе змінитися заради тебе?
- Я не знаю.
- Так годі забивати думки хлопцями ходімо в клас Лізі.