Бюро загублених прощань

12 Глава. Лист, який не повинен був зникнути

 

Наступного ранку Міра прокинулася раніше, ніж зазвичай.

Після кількох днів хвороби вона нарешті почувалася собою. І хоча Леон продовжував ставитися до неї так, наче вона могла захворіти від найменшого протягу, сьогодні дівчина була налаштована рішуче.

На столі вже чекали документи.

Леон сидів біля ноутбука, порівнюючи дати й прізвища.

— Ти давно тут? — запитала Міра, заходячи до кімнати.

— Достатньо, щоб приготувати сніданок.

— І перевірити всі документи?

— І це теж.

Вона підійшла ближче й заглянула йому через плече.

— Знайшов щось?

— Можливо. Пам'ятаєш запис про особистий лист Елізи?

— Звичайно.

— Я звернув увагу на дату. Лист отримали за три дні до того, як видали розпорядження про вилучення її імені з хроніки.

Міра насупилася.

— Така швидкість свідчить, що рішення вже було майже готове.

— Або лист став останньою краплею.

Леон повернув до неї екран.

Там було кілька записів із родинного архіву. Один із них стосувався передачі особистих речей на тимчасове зберігання.

— Подивись на цей перелік. Серед речей зазначена невелика шкіряна папка з листуванням.

— І куди її передали?

— Ось тут проблема. У наступному записі місце зберігання змінене, але нова адреса не вказана.

Міра присіла поруч.

— Тобто хтось навмисно прибрав інформацію?

— Не обов'язково. Але я знайшов ще один документ.

Він дістав аркуш із коробки.

Це була квитанція про передачу особистих речей на зберігання. У нижній частині стояв підпис людини, яка прийняла папку.

Міра прочитала ім'я.

— Це не секретар.

— Ні. Це родичка Елізи.

Вони переглянулися.

Пошуки привели їх до старого родинного записника, де зберігалися відомості про майно та особисті речі кількох поколінь.

Міра уважно гортала сторінки, поки не натрапила на коротку примітку.

— Леоне, здається, я знайшла.

Він підійшов до неї.

У записнику зазначалося, що папку з листами передали на зберігання до приватного будинку, який належав родині багато років тому.

— Будинок досі існує? — запитала Міра.

Леон перевірив адресу.

— Так. І, схоже, ним досі володіють нащадки тієї родини.

Міра знову подивилася на запис.

— Отже, лист може бути там.

— Якщо його не викинули.

Вона обережно закрила записник.

— Тоді нам потрібно туди поїхати.

Леон узяв ключі.

— Я вже здогадався.

Міра засміялася.

— Ти навіть не спробуєш мене переконати залишитися вдома?

— Ні. Але пообіцяй, що скажеш, якщо втомишся.

— Обіцяю.

Він подав їй пальто.

— Тоді вирушаємо.

Будинок виявився старим, але доглянутим. Його фасад приховував невеликий сад, а за вікнами виднілися важкі дерев'яні меблі.

Їх зустрів чоловік середнього віку.

Леон пояснив мету візиту й показав копію квитанції.

Господар довго розглядав документ.

— Ця папка… — нарешті промовив він. — Здається, я чув про неї від матері.

Міра затамувала подих.

— Ви знаєте, де вона?

— У нас є стара шафа в кабінеті. Там зберігаються речі, які ніхто не наважувався розбирати. Можливо, вам пощастить.

Він провів їх до сусідньої кімнати.

Шафа була заповнена коробками, альбомами й старими папками. Господар почав переглядати речі, поки Леон допомагав йому.

І раптом Міра помітила невелику шкіряну папку на найнижчій полиці.

Вона обережно витягнула її.

На застібці був вигравіюваний маленький ініціал.

Е.

— Леоне…

Він повернувся.

Міра тримала в руках папку, яка могла зберігати відповідь на всі їхні запитання.

Господар дозволив відкрити її.

Усередині лежали кілька конвертів, перев'язаних тонкою стрічкою.

Один із них мав знайомий почерк.

На ньому було написано:

«Для тих, хто колись захоче зрозуміти, чому я пішла».

Міра повільно провела пальцями по конверту.

— Це її лист.

Леон став поруч.

— Схоже, ми нарешті знайшли те, що шукали.

Він не поспішав відкривати конверт.

— Міро, прочитаємо його разом?

Вона кивнула.

І цього разу вони збиралися почути історію не від тих, хто намагався її приховати, а від самої Елізи.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше