8

До зустрічі з Танею Олег готувався особливо ретельно. Не те щоб він надто переймався своєю зовнішністю. Прожиті роки безумовно наклали свій незгладимий слід на вигляд його розтовстілої фігури й потовченого життєвими негараздами обличчя. Та коли тобі понад сорок, а за плечима багатолітнє й нелегке ремесло успішного бізнесмена області годі мріяти про вигляд молодечої моделі.

Чоловік більше турбувався тим, що скаже жінці, як пройде їхня розмова і чим закінчиться ця зустріч. Йому так багато хотілося розповісти їй: про свої почуття, про  кохання яке бушувало в його душі, про всі ті недозволені мрії й фантазії, що вже стільки часу терзали його уяву. Олег шукав слова якими зможе виразити те, що наболіло, надіявся на Танине взаєморозуміння, потаємно сподівався на неземне задоволення якими вона могла обдарити його одним лише щирим поглядом, веселим усміхом, ніжним доторком руки, ароматним запахом розкішного волосся. Він марив нею і цим було все сказано.

Наче уві сні чоловік провів весь день. Про щось говорив з немало здивованими батьками, чимось допомагав їм в господарстві, десь безтямно бродив по обійстю. Завбачливо вимкнутий мобільний телефон не набридав надокучливими дзвінками помічників фірми й істерички-дружини. Ніщо по-суті не відволікало нещасного чоловіка від його печалі та журби. Ніхто по-великому рахунку не заважав йому шукати вихід з непростої ситуації в яку він потрапив попри власну волю. Проте чогось путнього придумати як і завше Олегові не вдалося. 

Надвечір він наважився вийти село. Мов якийсь злодійчук чоловік у нічних сутінках крадькома пробрався до бару де працювала Таня. Декілька секунд нерішуче потупцяв перед зачиненими дверми, а потім затамувавши подих увійшов у бар. Там було безлюдно. Тільки Таня була чимось зайнята за прилавком. Тихо кашлянувши чоловік привітався:

– Доброго вечора, Таню.

Жінка підняла голову і Олег вражено побачив у неї під оком ледь помітний синяк.

– Що це у тебе? – вирвалося у нього.

– Доброго і тобі вечора, Олежику. Що ти маєш на увазі?

– В тебе синець під оком?... Звідки він узявся?... Це робота твого чоловіка?... Я уб’ю його…

Таня злегка усміхнулася і журливим голосом стала його заспокоювати:

– Не хвилюйся так, Олежику. Все нормально. Синяк – то пусте. Я його заслужила. Нікого не треба вбивати.

– Про що ти говориш? – не витримавши вибухнув Олег. – Як ти могла заслужити таку наругу над собою? Чим провинилася перед цим бузувіром? Як він взагалі насмілився підняти руку на тебе?

– Це все через любов до тебе милий, – промовила жінка і в її голосі забриніла сльоза. – Це моя плата за ті почуття й пристрасть, які я до тебе відчуваю.

На такі слова Олегові не залишалося нічого іншого, як підійти до жінки та міцно пригорнути її до себе. Ніжно погладжуючи м’яке волосся Тані, розсипаному по тендітних плечах й стрункій спині, чоловік почав швидко шепотіти все те, що тільки-но прийшло йому на думку:

– Не бійся, люба… Я обов’язково захищу тебе… Ми якось здолаємо всі ці негаразди, що нас спіткали… Все буде добре… Вір мені… Ти найкраще, що було і є в моєму житті… Я теж тебе дуже кохаю… Ми завжди будемо разом… Не залишай мене ніколи…

Від цих слів молодиця чомусь різко відсахнулася від нього й ледь не впала на підлогу бару. У цю мить Олег інстинктивно зробив крок уперед і підхопив Таню під руку, втримавши від падіння. Під тонкою тканиною сукенки чоловік відчув її шкіру. Він подивився в очі жінки, темно-карі очі, в яких стрибали іскорки страху й невпевненості. І перш ніж Олег міг усвідомити, що відбувається, він притиснувся всім тілом до жінки й поцілував її.

Танині вуста були м’які, їх приємний присмак нагадав йому смак маминого вишневого варення. Його рука занурилася в її густе волосся, потім опустилася вниз і притягла жінку до себе. Він з острахом чекав, що Таня відштовхне його, але її вуста відкрилися йому назустріч так жадібно, як і його, пристрасно відповідаючи на його поцілунок. Олег відчув, як її пальці слизнули під сорочку, дряпаючи йому груди. Пекучі подряпини на шкірі лише розпалювали його пристрасть. Він ще міцніше обійняв її, потім підняв і поніс до себе, не припиняючи цілувати.

Вони разом впали на скрипучий тапчан, що знаходився в невеличкій комірчині. Позаду прилавку. Таня перекотилася на нього, сперлася руками на плечі, стала цілувати шию, злегка покусуючи. Лежачи на спині, Олег дивився, як кохана нарешті зняла сукенку, не відриваючи погляду від нього. Її шкіра спокусливо блищала в слабкому сяєві одинокої запорошеної лампочки під стелею, і жадібні руки чоловіка почали вміло гладити її. Потім він схопив молодицю, притягнув до себе, поклав поряд і знову став жадібно цілувати. Таня стягла з нього сорочку, лоскотала язиком його соски і пестила пальцями живіт. Потім вона зняла з нього штани і її поцілунки почали опускатися нижче, по грудях до живота. Хрипкий стогін вирвався у Олега і здався йому дуже гучним, але це ніскільки не хвилювало його, тому що зараз він був в світі, в якому більше не було ні турбот, ні клопотів.

Вона вправно позбавила його решти одягу, тоді як його руки пестощами розжарюючи її тіло і особливо груди. Олег злився з Танею в одне ціле. Чоловік провів язиком по жіночих грудях, затиснув губами її набряклі від збудження соски, почав цілувати і облизувати їх. В цей час інша рука виписувала немислимі узори по плечах та спині молодички. Таня дугою вигнулася під ним. Її руки і собі потяглися до нього, показуючи чоловікові шлях до блаженства яке він і так уже знав. А коли чоловік увійшов у неї, жінка зціпила його тіло ногами. Він міг чути луну своєю збудження в її стогонах, а в очах бачити віддзеркалення своєї пристрасті. І тоді він повністю розчинився в ній…