5

Щастя – річ примхлива й непостійна. Сьогодні воно здається благоволить тобі, осяюючи твою життєву стежину безмежною радістю та неземним задоволенням. А за якусь мить вже підступно відвертається в іншу сторону, безжально віддаючи твоє безтурботне досі існування, на розтерзання різноманітних негараздів та бід. По-садистське дозволяє горю, болю й стражданням сповна повтішатися над твоїми душею і тілом.

В незаперечність цієї істини Таня переконалася як тільки увійшла до рідної хати. Безтурботно-щаслива від випадкової зустрічі з Олегом вона бідна й не підозрювала який ураган нещасть на неї очікує. Навіть не здогадувалася про те приниження й біль які їй доведеться пережити в найближчі хвилини. Жінка легкою ходою впурхнула до спальні, тішачи себе думкою про скорий відпочинок, коли почула грізне:

– Ти з ким приїхала, стерво?

Голос належав її чоловікові Андрію. Той вже майже півроку сидів вдома. Роботи на чужині не було і йому не залишалося нічого іншого як байдикувати, пиячити та час від час лаятися з дружино. Інколи Тані навіть здавалося, що її суджений отримує якесь садистське задоволення від того, що принижує та ображає її. Зазвичай у такі моменти жінка старалася не дратувати чоловіка, мовчки ковтаючи його брутальну лайку. Так хотіла зробити й сьогодні, та Андрій розійшовся не на жарт і не думав висновувати свій буйний норов.

– Я ще раз питаю, з ким приїхала, хвойдо? – гугнявим голосом прошипів він.

– З Олегом Лящиком, – тихо відповіла жінка а серденько її стрепенулося в передчутті гучної сварки.  

Андрій, який до того лежав на постелі, раптом схопився на ноги і пирскаючи слиною викрикнув:

– То ти знову з ним зв’язалася. Думаєш не знаю, що ви за моєю спиною крутите шури-мури. Поки я горбатився на заробітках ти тут гульки з ним водила. Повія, шльондра, розпусниця…

– Андрійчику, що ти верзеш? – старалася заспокоїти чоловіка Таня. – Які шури-мури? Він просто приїхав в гості до батьків, а мене підібрав по дорозі до дому. Нічого в нас такого не було. Просто розпитував як ідуть справи в барі, власником якого, він до речі, і є.

Та вгамувати оскаженілого Андрія було вже неможливо. Блідий мов крейда, з витріщеними очима й хижим виразом обличчя він навис над дружиною й почав обливати її найбруднішою лайкою яку тільки знав. В ніздрі жінки вдарив густий сморід алкогольного перегару. Ледь стримуючи відразу Таня примирливо проказала:

– Андрію, ти зараз п’яний. Лягай спати. Завтра про все поговоримо.

– Не забивай мені баки, лярво, – заревів розлюченим звіром чоловік – Знаю, я твої розмови, і те яким місцем ти заслужила собі роботу в цьому триклятому барі. Думаєш такий дурний, що не пам’ятаю яка у вас любов була в молодості.  

А потім сталося найстрашніше. Остаточно втративши контроль над собою Андрій вдарив дружину. Його міцний мозолистий кулак важко опустився на ніжне личко жінки. Ноги у Тані враз підкосилися і вона й незчулася як опинилася на підлозі. З розбитого носа потоком хлинула кров. В очах у неї все померкло і швидко провалюючись в темноту безпам’ятства жінка мов крізь сон почула крики розбуджених дітей, зойки матері, і лайку батька який намагався втихомирити розбишаку-зятя.