2

Олег звик до частих сварок у своєму домі. Після всього того, що трапилося у нього з Танею його сімейне життя стрімко летіло під укіс. Дружина разюче перемінилася. Колись тиха й спокійна Женя тепер перетворилася на неврівноважену істеричку. Жінка наче інстинктивно здогадувалася про зраду чоловіка, й тепер частенько “допікала” йому різноманітними докорами й в’їдливими зауваженнями.

Чоловік на це старався на звертати уваги. Він з головою занурився у роботу на фірмі власником якої був. Економічна криза, що не на жарт розперезалася в країні, принесла з собою чимало бізнесових проблем та клопотів. Вирішуючи їх Олег намагався не думати про все те, що терзало його душу останні місяці. У виснажливій праці прагнув забутися, притлумити в серці почуття які не давали йому спокою ні вдень, ні вночі. Інколи це чоловікові вдавалося зробити, зазвичай ні, а траплялося, що не в змозі вгамувати свої розбурхані емоції він зривався і тоді проста сварка перетворювалася на справжній ураган з криків, лайки та прокльонів.

Саме так трапилося і сьогодні. День з самого ранку розпочався препаскудно. Спершу Олега підвели його постачальники, які не виконали умови укладеною раніше оборудки. Потім на фірму заявилася перевірка з податкової інспекції. А на кінець робочого дня подзвонила Євгенія і розпочала свій звичний “істеричний концерт”. Не в силі стримати наростаюче роздратування чоловік обірвав дружину “крутим” слівцем і розлючено кинув слухавку телефонного апарату.

Додому після такого звісно ж було немислимо. Ночувати в готельному номері Олегу також не хотілося. Тож покинувши офіс фірми чоловік більше години петляв машиною по вулицях міста. Намагався хоч трішки заспокоїтися і навести лад в голові. Ясна річ зробити це було непросто. Різноманітні думки хаотично роїлися в його голові. Спогади далекого минулого, жаль за нездійсненими мріями, гірке усвідомлення того, що все його теперішнє життя марнота було нелегко вгамувати.

Раптом серед всього цього емоційного безладдя промайнула єдина толкова ідея. Олегу несподівано прийшло на думку, що добре було б з’їздити в гості до батьків у село. Ось так. В цю ж таки мить. Відкинувши будь які сумніви та вагання. Просто “витиснути” з автомобіля все на що він був здатний і промчати сто з лишком кілометрів на одному подиху. Забувши про все на світі сповна віддатися у владу довгій дорозі та шаленій швидкості. І поки чоловік ще боровся з ваганнями й сумнівами його руки автоматично крутнули кермо виводячи білий “Мерседес” на вулицю що вела до виїзду з міста.

Коли останні вогники Львова зникли за черговим поворотом асфальтівки Олег полегшено зітхнув. Чоловікові чомусь здалося, що таким нехитрим чином він зможе хоч на нетривалий час позбутися всіх своїх численних негараздів та клопотів. Звісно появившись у селі він порушить слово дане осінню Тані. Та обіцяв він жінці тільки те, що ніколи не буде зустрічатися з нею. Тепер Олег Степанович їхав провідати своїх батьків і не мав наміру бачитися з жінкою яку все ще так безумно кохає. По крайні мірі чоловік дуже сподівався, що цієї зустрічі не трапиться.