У дітях так багато нового життя,
Яке я з ними повсякчас вивчаю
Фундамент в того є, у кого є сім'я,
Де кожен в єдності зростає
Діти мов паростки, що до проміння
Все тягнуться у височинь,
А їх батьки - міцне, дуже коріння,
Що живить і в ночі, і в день.
У дітях так багато від батьків зростає
Продовжується їх земний шлях
І хто згубив сім'ю той добре знає
Як діти - паростки втрачають цвіт
Тож кожний день прошу не забувайте,
Як той господар файний, що наводить лад,
Турботою й увагою щомиті поливайте
Свій затишний сімейний сад.
лютий 2025, м. Львів
Відредаговано: 01.03.2025