Розділ 38

Вийшовши на двір з департаменту археології Орест, Юхан і Артур сіли в мікроавтобус, який мав довести їх на комісію. Небо над Н-1 затягнулося хмарами, і почав падати дрібний дощ, що насправді дуже рідкісне явище у тих широтах. А в той момент Орест відчув тривогу за події які можуть статися далі. Ні, за себе він абсолютно не хвилювався, оскільки досі стан нелогічності і казковості його не залишав, тож воно йому якраз і додавало впевненості робити те що вважає за потрібне. Вперш його заволоділа тривога за тих хто був поряд. За Юхана, за Артура і навіть за сера Лі. За цей невеликий проміжок часу, який він провів на цій планеті – ті люди стали для нього справжніми друзями, які були поряд на цьому непростому шляху, були з ним на одній хвилі і відзивалися в серці лише приємними спогадами.

Тим часом мікроавтобус зупинився біля великої, мабуть найбільшої як здавалося Оресту споруди на базі Н-1. Вона мала кільканадцять поверхів і в оздобі містила елементи архітектури стародавнього Риму. Вона мабуть при світлі сонця мала б виглядати пречудово. Але сьогодні у цю похмуру погоду радше лише підсилювала тривожні нотки. Водій повідомив що приїхали, і наші герої чемно без зайвих питань залишили салон та направилися до дверей будівлі. Двері безшумно відчинилися і перед ними постала розкішна зала та стійка реєстрації. Не встигли хлопці зробити й кроку, як до них підбіг невідомий чолов’яга з планшетом у руках:

• Ага, троє, по інтерфейсу і комунікатора ідентифіковані. Ну будь-ласка за мною в зал засідань Ради.

В передпокої залу засідань на них уже очікував сер Лі, який нервово ходив туди сюди перебираючи в руках якісь папери.

• Ви друже як завжди за аналогову техніку – підколов Артур – Невже досі не навчилися надковувати?
• Коли опиняєшся за межами бази сильно вас ці гаджети рятують – привітався сер Лі – дивно що комісія в залі засідань Ради. Завжди усе відбувалося в конференц-залі трибуналу.
• А ви що так часто маєте трабли з порушенням порядку – підколов Юхан.
• Мали б ви стосунок до безпеки, сюди б як на роботу ходили.
• Ну і що б це мало означати, що комісія в залі засідань Ради? – встряв в розмову Орест.
•  А те й означає що начудили ми з вами щось на дуже високому рівні. – відповів сер Лі – За свою практику я там так і ні разу не був. Там відбувається лишень засідання радників по найвищих і найзначущіших питаннях.

Проте цю розмову довелося припинити, оскільки відчинилися здоровенні двері в яких з’явився знову той же чолов’яга з планшетом і запросив усіх до зали.

Це було просто здоровенне приміщення з колонами по периметру, в кінці якого було підвищення і 9 великих сидінь, подібних на королівський трон. На тих кріслах сиділо семеро чоловіків, серед яких Орест упізнав радника Маркуса, який колись інспектував школу спостерігачів. Два сидіння залишалися порожніми. І тут себе Орест зловив на тому що немає першого радника та Олександра. О це вже взагалі кепсько, оскільки підсвідома надія що знайомі обличчя допоможуть легко пройти комісію просто розбилася вщент. А ще добив ситуацію факт що головувати на комісії мав саме радник Маркус. Знаючи його прихильність до дотримання правил ситуація не обіцяла нічого доброго.

• Сідайте шановні – владним голосом оголосив радник Маркус, запрошуючи наших друзів присісти – І попрошу секретаря озвучити причину такого екстреного засідання комісії.

Раптом збоку десь між колонами почувся голос секретаря. Він був раптовим через те що Орест його навіть не помітив.

• За подання служби планетарної безпеки відбулося критичне порушення правил безпеки перебування на планеті з контактом 4-ого рівня без активації протоколу безпеки – почав зачитувати секретар. Його доповідь була довгою, оскільки там звучало багато невідомих для наших героїв термінів. Проте все зводилось до того що порушення одне з найкритичніших і потребує правового втручання.
• Зрозуміло – відповів радник Маркус -  І хоча сьогодні відсутні два радник, є кворум і справу можемо розглядати по суті. З письмовою доповіддю департаменту планетарної безпеки думаю ви усі ознайомленні, тож надаю слово обвинувачуваним в порушенні. Хто перший.

Слово «обвинувачувані» повернуло Ореста до тями від спогадів про Данелу. Воно його наче обпекло, оскільки повне нерозуміння у чому їх звинувачують просто вибивало основу з під ніг.

• Давайте розпочну я, як найбільш досвідчений з команди – таким чином слово взяв Артур – Ну насамперед я б шановних радників просив звернути увагу що експедиція під протокольним номером ННІ-487-А була зініційована департаментом археології. Тобто звичні правила безпеки та дій до неї уже не примінимі, оскільки експедиція була наукова і передбачала певну свободу дій передбачених поправкою Юргента, прийнятою на другий рік головування Ради. Тож вважаю вона розповсюджується на усіх учасників експедиції, незалежно чи вони науковці чи просто дослідники чи працівники безпеки. І лишень хочу констатувати що ми діяли в рамках поправки Юргента, оскільки потрапили в класичну ситуацію.

Артур говорив ще дуже багато і теж незнайомими термінами для Ореста, проте це був швидше виступ адвоката а не науковця який би мав довести потрібність усіх дій. Далі слово взяв сер Лі. Тут було уже цікавіше. До сера Лі було значно більше питань і претензій чому він залишав експедиторів без нагляду, чому при виникненні небезпеки не активував протокол безпеки. Той теж тримався достойно і відповідав чітко, хоча не завжди переконливо.