Розділ 19
- Сьогодні маємо ознайомчу екскурсію по школі Спостерігачів щоб ви зрозуміли що не усе так просто і не усе зрозуміло на перший погляд – розпочав свою лекцію невідомий сивобородий дядько в лекторії школи – Ну це і не дивно адже це нова планета, нові традиції, нові устави. Лишень скажу що під час навчання вам доведеться вивчити низку дисциплін без яких вас просто не допустять до виконання обов’язків. Першим ділом правові та етичні норми поведінки на екзопланетах. Такий собі Кодекс Хабла. Далі етнографія та лінгвістика планети, далі уже цікавіше – астроархеологія планетарна політологія і зі спортивних дисциплін – уміння поводитися з мечем.
У лекторії запанувала тиша, яку вирішив порушити Юхан:
- Не можу зрозуміти, а до чого тут археологія і меч?
- Дізнаєтесь на вступному уроці. Ну але скажу лишень що суспільство з яким вам доведеться мати справу перебуває у стані раннього середньовіччя тому все що з цим пов’язано доведеться брати до уваги. Ага і ще теорію мультикосмічної антропології теж доведеться вивчити. Хоча впевнений її сприйняття багатьох з вас змусить покину ряди Спостерігачів.
- Така страшна – не вгамовувався Юхан.
- Та ні . така незвична і ламає укладені стереотипи. Це як би вас Шановний попросили прийняти Християнство. Та годі колихати море медуз – вирушаємо на мандрівку.
Першим куди завели студентів було приміщення «Ритуальної комунікації». Дивне кругле приміщення, де по колу стояли дивні апарати, а на стіні біля входу висіли чудернацькі балахони з незрозумілою вишивкою, яка складалася з символів і ще якихось чудернацьких візерунків.
- Тут усе працює по принципу голограми – продовжував дивний дядечко – на східній півкулі є кільканадцять місць де ви зможете скористатися даним комплексом. Як працює зрозумієте згодом.
- А на західній півкулі, що мобільного покриття немає – зіронізував знову Юхан.
- Шановний а на західній півкулі, я можу вам лише поспівчувати якщо ви туди попадете. До речі забув про ще одну базову дисципліну без якої допуск на планету закритий. Тому усі вчіть старанно географію планети.
Далі був Відділ супроводу, управління транспортом та комунікацією. Здоровенний офіс де працювало багато людей, які щось викрикали в навушники, швиденько набирали щось на комп’ютерах і бігали один від одного. Гід повідомим що тут сидять ті від кого буде залежати успіх експедицій.
- Тут ваші друзі. За кожним з вас буде закріплений один з диспетчерів. Вони ваші очі, охорона і зв'язок. Хтось з вас, хто не тягнутиме основну програму буде в кращому варіанті переведений сюди в ранг спостерігача диспетчера.
Далі дядечко гід водив групу по різних поверхах показуючи різні приміщення та кабінети з всілякою апаратурою, призначення якої Орест так і не зрозумів. Заінтригувало приміщення архіву з дивними звитками та бібліотека.
Коли хлопці вийшли на вулицю щоб їхати додому здавалося що минув цілісінький день, але голова уже тріщала від того перенасичення побаченого і почутого.
- Пива. Мені треба випити – в голос констатував Орест
- Я на своїй дипломатичній роботі багато що бачив, але це намбер ван – підтримав Юхан – А що завтра така ж програма?
- Перший радник його знає – огризнувся Орест – нам сьогодні ані розкладу, ані якогось щоденника.
Наступний день наступив з навчання. Жіночка, яка за традицією школи Спостерігачів не відрекомендувалася, почала співаючим голосом розповідати завчений текст.
- Планета Novel під земним кодом екзопланет Ейч-17237 була відкрита телескопом Хабла. Вона виявилась у поясі Золотоволоски і мало того заселена атропоморфними істотами з рівнем розвитку цивілізації типу Сі. Аборигена називають планету Мінарегіна що приблизно перекладається як Наш край. Вони не ідентифікують землю як планета оскільки астрономічні навики у них на рівні трьох слонів.
- Ага плоскоземельники – хіхікнув Юхан
- Хто там перебиває – тон жіночки з співаючого змінився на строгий – Раз ви такий розумний, може ви нам розкажете про бінарну систему обчислень Літеранії?
Звісно Юхан не знав ні про бінарну систему обчислень, ані про Літеранію. Як виявилося згодом мова йшла про місцеву систему комунікації. Простіше мову, що неабияк зацікавило Ореста. Він спробував підняти руку і задати додаткові запитання, але жіночка відрізала:
- Ще один мудрий, побачимо як ви себе проявите в тестовій експедиції.
Після цього уроку в Ореста був важкий осад на серці. Мало того що більшість термінів і тем він не розумів, у нього поселився страх безперспективності вивчення усього цього мотлоху. Другий і третій урок були ще складніші. На одному розповідали про устрої в общинах планета і про флору та фауну.
Цього вечора Юхан і Орест сіли пити чай мовчки. Нарешті тишу порушив Юхан.
- Трясця, може хай витирають пам'ять. Універ наново завершити в Тель-Авіві простіше врази.
- Ні не чай треба, пива – відповів Орест і направився до холодильника за порцією місячного пива, яке йому смакувало. Після третьої банки Орест почав філософію.
- Друже а що ми втрачаємо. Ну виженуть нас. Підете в диспетчери, або будете возити спостерігачів по базі. Тай взагалі може то сьогодні такий дурний день. А що в нас завтра по програмі?
- Кажуть астроархеологія.
- Ні, то ще треба пива – оптимізм в Ореста пропав і він подався за черговою упаковкою пивних банок.
На наступний день, (а Орест вечір попереднього дня вирішив не згадувати) усі новобранці зібралися в лекторії на перше заняття Астроархеології. Коли до залу зайшов викладач, Орест зрозумів що вчора добряче перепив – перед ним знову стояв Артур Лімскі, який не менше був здивований побачити давнього знайомого.
- Друже ви мене переслідуєте? – іронічно запитав Артур.
- У мене аналогічне склалося враження. Ви ж не казали що будете читати лекції в Школі Спостерігачів. Ну це як з якоюсь секретною роботою, а як же Варшавський університет? Ага, зрозумів: це була легенда.
- Ех Оресте пам'ять у вас феноменальна – пригадали мені геть усе. Я звами був чесний від початку. Сезон працюю там, сезон тут. Така професія яка потребує бувати в різних місцях. Ну і що тут буду викладати дізнався в останній момент. Але стоп давайте тепер я попробую трохи перехопити ініціативу. А як то так без спец відбору і одразу в Спостерігачі. Будуєте швидко кар’єру. – Артур засміявся і вже змінивши тон перепитав - Як вам навчання?
- Артуре не питайте і не танцюйте на мозолях – огризнувся Орест – незрозуміло, важко і відверто нецікаво.
- Впізнаю себе на старті. Ну хочу вас заспокоїти так лише на старті. Обіцяю зараз буде точно цікаво.