Розділ 16

• Оресте прокидайтесь за півгодини заходимо на орбіту Чугайстра. Блін хто такі назви попридумував.

Орест прийшов до тями від сну і зрозумів що саме Артур щосили грюкає у двері його каюти. Він припіднявся з ліжка, намацав халат і підійшов до дверей. За ними стояв усміхнений Артур і намагався за долю секунди викласти усю космічну енциклопедію

• Я вас прошу Артуре, повільніше, я ще від вчорашніх посиденьок з Юханом відійти не можу. От хитрий… П’ємо пиво однаково, але чомусь лише я страждаю.
• О Оресте ви вчора себе перевершили. А пам’ятаєте як ви полізли цілуватися до адміністратора Лізи, а як  охоронцю мало в око не попали. Ух давно не було такого цікавого рейсу. – з іронічною посмішкою підколював друга Артур.
• Хто би то казав тут. А ви не пам’ятаєте, як ще 2 дні тому ви Мольфара розвертали летіти на землю бо у вас там якісь інтимні плани.
• Ну по-перше не інтимні а археологічні, і по друге не розвернув все ж таки, а от Лізу хтось все таки поцілував – парирував Артур.
• Добре, добре. Ваша взяла. Дайте швидко одягнуся вип’ю води і тоді можете мені втирати як чугайстер зїв мольфара.

Орест закрив двері і почав швиденько одягатися. Пам'ять до нього почала поступово повертатися. Так, він пам’ятає як з Юханом, Артуром і Олександром пішли скуштувати тістечок, далі Олександр розповів, що завтра прибуваємо на Novel, далі хтось запропонував це відмітити, далі було місячне пиво, а от далі Орест більше нічого не зміг згадати. Ага та все таки прибуваємо тому треба одягатися швидше.

За мить Орест відчинив двері каюти. Артур щось переглядав на своєму планшеті.

• О, так оперативно? Ну Лізу ви оперативніше цілували. Мені навіть здалося що їй сподобалось.
• Артуре ну перестаньте вже  - не смішно. Що там по програмі.
• Добре, добре, не буду. Ми зараз будемо заходити на орбіту одного із Спутників  Novel під назвою Чугайстер. Це досить велике темне тіло неправильної форми, але з достатніми розмірами щоб там зробити космопорт, до якого паркуються наші міжпланетні кораблі. Є ще другий спутник під назвою Чугайстер Ікс. Там завод по виробництву цих кораблів.
• А що їх багато? – перепитав Орест
• Наразі 4 лайнери, які курсують на лінії Місяць-Чугайстер.
• А чого усе це на Novel не розмістити? – перепитав Орест
• Завеликі. Привертають занадто багато уваги аборигенів. Тут ви не уявляєте скільки зусиль йде на маскування.
• Ну а як на Novel ми попадем?
• Аналогічно як з землі на місяць. З допомогою болідів. Вони є тут на борту Мольфара, тож ми навіть не будемо виходити на Чугайстер. До речі ті Чугайстри дуже загадкові тіла. До них прямий доступ мають одиниці, а от до Чугайстра Ікс взагалі дуже обмежено коло науковців та інженерів. Кажуть усе заради безпеки, адже там застосовуються передові технології, тож ще не час для їхнього розголосу. Ну що ж рушаємо на оглядову палубу.

Хлопці пішли звичним маршрутом до ліфта. І тут Орест зрозумів що він і не підозрював про існування цієї палуби. Виявляється вона була на верхньому рівні їхнього ліфта. Коли вони з Артуром вийшли з кабіни, вони опинилися у просто велетенському круглому приміщення де по центру була ліфтова шахта, яка впиралася у круглу стелю, а по периметру усі стіни були зроблені з прозорого товстенного скла.

Світла на палубі не було. Але його тут не було потрібно оскільки  велику площу панорами займала велетенська планета від якої світло освітлювало весь простір на оглядовій палубі. Орест і Артур підійшли до прозорої стіни. Тут вони були не одні, а ще багато новачків прийшли подивитися на процес заходу на орбіту і стикування.

Картина яка відкрилася перед Орестом, просто вражала. Він аж тепер зрозумів весь гігантизм конструкції корабля на якому він уже декілька днів майже як у дома. Просто цікаво скільки тут людей і вантажу переміщується за один раз.

• Дивно чому я не знав про цю палубу раніше? – спитав він вголос.
• Потреби не було про неї знати. Тут під час перельоту немає що робити. В космосі темно. Ми тут іноді лише граємо у футболу – відповів Артур з таким виразом мовляв він говорить про очевидні речі.

Планета Novel насправді теж вражала кольорами фарбами візерунками. Орест одразу пригадав перші враження землі з космосу, коли він побачив її через ілюмінатор боліда. І справді планета Novel дуже нагадувала землю, окрім одного нюансу – тут були присутні три кільця як в Сатурна. Кожне з них різного відтінку: одне оранжеве, одне голубуватого відтінку і ще одне жовтувате.

Допоки Орест насолоджувався красою Novel раптом картину почало перекривати якесь велетенське тіло, в тінь якого очевидно заходив корабель. В той момент з гучномовця почувся голос капітана корабля, якого Орест ніколи не бачив.

• Шановні пасажири вітаю з черговим успішним прибуттям на Novel в коспопорт Чугайстер. Парковка через 2 години. Порядок висадки за традиційним протоколом: через 4 годин висадка науковців і техперсоналу, через 6 годин розвантаження. Новачки залишають корабель останніми через 10 годин. Бажаю вам плідної і цікавої роботи.

Виходить що на кораблі їм доведеться провести достатньо часу. Головне що тут є чим зайнятись. І поки Орест почав будувати свої плани на наступних 10 годин, його роздуми перебив Орест.

• Ну що ж друже, нам треба буде прощатися, адже зустрінемось уже на планеті десь за добу за дві. Правда не знаю де ви будете мешкати. Ну координати мої маєте. Я йду готуватися до виходу, бо ще маю перевірити вантаж та обладнання яке тут на мені.
• Залишаєте мене. Ну не пропаду, адже маю Юхана. З ним не скучно буде – віджартувався Орест і щиро потис Артуру руку.

Залишаючи оглядову палубу Ореста знову огорнуло відчуття ейфорії і нових мандрівок. Хоча і почав доймати смуток, адже тільки він звик до нового місця, як уже пора знову щось змінювати. Він повернувся у житловий модуль, відшукав Юхана і з ним пішли в ресторан останній раз спробувати тістечок та місячного пива, адже невідомо чи на планеті воно доступне.

• Юхан, а вам не скучно за домом? – запитав Орест після другого кухля пива.
• А яка різниця? Я виходжу з того що є. І взагалі після того що довелось пережити усе це сприймаю як чарівну казку. Тому моя вам порада: думайте про те що вас там очікує, а не те що залишилось за трильйони кілометрів. І так зараз ви туди не повернетесь.