Розділ 1

Не випадково Орест на роботі отримав прізвисько "Криголам": його неспішний стиль роботи  і впертий рух до мети часто не давав спокою як конкурентам так  самій редакції газети де той працював. В той історичний день, коли усе радикально змінилося, на вулиці був розпал літа. Тож йдучи зранку на роботу Орест "Криголам" не очкував нічого серйозного по завданню, адже місто де була його робота було курортним. Ну а у розпал курортного сезону тут нічого загальноміського особливо і    не відбувалося.

Проте потягуючи сигарету Ореста доймали інша думки. Нещодавно він довідався дивний діагноз від лікарів що його організм не переносить певні типи медикаментів які в основному застосовуються в загальній анестезії. "Тож як мені тепер бути - бідкався Орест - Виникне нагальна потреба в операції, а її неможливо буде зробити бо клята анестезія не бере". Хтось зі знайомих медиків порекомендував йому таки відпочити десь на морі, мовляв є поодинокі випадки що цю проблему усували саме морськими інгаляціями. Та знову ж на вулиці кризові часи і він зі своєю зарплатнею на море аж ніяк.

Ось так зі своїми думками він непомітно для себе опинився в редакції де чоло в чоло зіткнувся з головним редактором видання пані Євгенією.

- Так і знала знову запізнився - почала традиційно дошкуляти пані Євгенія - де публікація про вчорашню сесію?

- Уже написав, тільки виправлю помилки і вам на стіл - почав було Орест, але Євгенія його перебила

- Давай оперативно і до мене в кабінет бо маю ще одну не закриту з тобою справу.

Євгенія розвернулася,  голосно грюкнула дверима кореспондентської, таким чином демонструючи хто тут господар. А тим часом Ореста кинуло в холодний піт: що ще за незавершена справа.

І ось коли Орест вичитав весь текст майбутньої публікації, він опиняється віч на віч з Євгенією в її кабінеті. Ситуація з най небажаніших у його роботі. Він подав роздрукований текст на стіл, але виявилось що редактору було здається не до тексту.

- Отож Оресте, пам’ятаєте як ви просили про відпустку - почала Євгенія  - Ви ж у нас мажор , на море збиралися.

- Та ні! То я мав на увазі поради медиків. Премії давно не було - яке море.

- Я жартую Оресте -  раптом змінила том редактор - Маю вам цікаве завдання, яке вирішить декілька ваших проблем. Пам’ятаєте нашого клієнта по рекламі Глобал Сістем Тревел - туристичну компанію? Так от вони звернулися до нас з цікавою пропозицією щоб наші журналісти відправились у морський круїз, а  потім про це написали велику публікацію. З них вартість круїзу і дорога -  з вас публікація. Як вам така пропозиція? Маєте на роздуми пів дня. В протилежному випадку завдання передам вашій колезі Ірині.

Орест по натурі був консерватор, тож  міняти щось в оточені дуже не любив, але як і будь який провінційний журналіст він любив щось нове «за межею» ну на короткий час щоб його ця історія не впливала на помірний ритм його життя. Ну і звісно як і будь-який журналіст, любив Орест халяву. По дорозі на робоче місце у нього в голові розпочалася буря з думок: «Їду. Ні, там в Сергія буде п’янка на день народження, тож яке море? Та це ж море, може аналізи поправлю? Йой та тож на період коли треба картоплю копати, чого так невчасно. Але життя таке коротке і море по карибському басейну». В той момент Орест вже точно знав куди і чого йому доведеться їхати. Одна з провідних світових круїзних компаній запускає один з найбільших у світі круїзних лайнерів, тож через мережу туристичних компаній проводить частковий ознайомчий тур у рамках першого повноцінного круїзу. Круїз не тривалий лише на 10 днів по карибському морю. Але Орест також знав що круїз триватиме саме по умовному місцю яке називається Бермудський трикутник. І це стало остаточним аргументом щоб Орест прийняв позитивне рішення, адже все що стосується аномальних явищ було саме його редакційною відповідальністю.

«Дивний день – думав Орест, повертаючись ввечері додому – стільки протирічної інформації, але ну його хай все горить в Бермудах. Від сьогодні і до круїзу це буде його улюбленою фразою. Отож наш писака замість того щоб йти додому, він за звичкою завернув у бар з дурацькою назвою «Підвішена». Ну в провінції таких назв море що додавало журналістам хорошого настрою по дорозі на роботу. В тому барі він попросив пів літри якогось дешевого спиртного пійла і почимчикував в гості до свого друга Сергія.

• Ти валянок Орест – почав Сергій підтримку друга – Бермудський трикутник?! Та ти знаєш що там робиться?! Там паравози пропадають.
• Не паравози а пароплави – спробував поправити Орест, але Сергій його перебив
• Яка різниця, хоч самовари. Там таке робиться що ти собі не уявляєш
• Ну і що там таке робиться. От якраз їду щоб уявити
• Ні я йому як другу – не вгамовувався Сергій – а він мені шуточки тут розводить. Те що я бачив як барменша з «Підвішеної» в ночі на мітлі літала – це повна фігня. Там все набагато страшніше.

В той момент Орест зрозумів що чарчина спрацювала на Сергія не так як він очікував і треба було щось змінювати. Він хвацько витягнув зі свого піджака старого смартфона і тицьнув ним Сергію під ніс.

• Шо ти мені сунеш. Е-е-е-е то інша справа, якщо там будуть такі кобіти я теж їду – змінив друг риторику.
• Ти дивись і про бермудський то я лишень тобі розказав. Може ми і не будемо в ніякий трикутник запливати.

Сергій жадібно розглядав рекламні проспекти круїзної компанії «Роял Круізер». Там яскраві світлини з інтер’єром круїзного лайнера, який називався «Принцеса океанів» були скрізь переплетені з світлинами гарних мулаток в еротичних купальниках. Він жадібно розглядав їх, збільшував, перевертав, що Ореста просто вивело з себе

• Ну що п’ємо за мандрівку? – спитав журналіст
• Так так вип’ємо. Які дівчата – продовжував Сергій – у тебе там місця для мене не передбачено. Я так і думав, про друга взагалі не думаєш.

В той момент Орест зрозумів що пора йти додому бо уже розпочиналися п’яні бесіди на тему «поважаєш не поважаєш», які часто густо завершувалися бійкою. «Треба йти бо як я ж з синяками на Кариби» - подумав Орест і додав в голос «Давай Сергій – пляшку тобі залишаю і хай все горить в Бермудах».